Головна Словник староукраїнської мови XIV-XV ст.

Словник староукраїнської мови XIV-XV ст.

0 / 0
Наскільки Вам сподобалась ця книга?
Яка якість завантаженого файлу?
Скачайте книгу, щоб оцінити її якість
Яка якість скачаних файлів?
Категорії:
Том:
1
Рік:
1977
Видавництво:
наукова думка
Мова:
ukrainian
Сторінки:
632
Файл:
PDF, 53,03 MB

Ключові фрази

 
cost9876
ost680
0 comments
 

To post a review, please sign in or sign up
Ви можете залишити відгук про книгу и поділитись своїм досвідом. Іншим читачам буде цікаво дізнатись вашу думку про прочитані книги. Незалежно чи вам сподобалась книга чи ні, якщо ви відверто і детально розповісте про це, люди зможуть знайти для себя нові книги, які їх зацікавлять.
1

Словник староукраїнської мови XIV-XV ст.

Рік:
1978
Мова:
ukrainian
Файл:
PDF, 48,93 MB
0 / 0
2

Lady Death: The Memoirs of Stalin’s Sniper

Рік:
2018
Мова:
english
Файл:
PDF, 4,46 MB
0 / 0
4У (03)
С 48

РЕДАКЦІЙНА

КОЛЕГІЯ

ВІД РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ

КАНД. ФІЛОЛ. НАУК Д . Г. Г Р И Н Ч И Ш И Н,
ДОКТ. ФіЛОЛ. НАУК Л. Л. Г У М Е Ц Ь К А

(голова),

ДОКТ. ФІЛОЛ. НАУК І. М. К Е Р Н И Ц Ь К И Й '

Перший том уклали кандидати ф ілол. наук:
Д . Г . Гринчишин (борзескоул — боуть, Г, 3 ) ,
У . Я . Є длін ська (боухаичъ — бЖлкое, волно— вАчьковичь,
К остевъ— кюзнець, J1), В . Л . К арпова (Б — борешениць,
Д, М), Л . М. П олюга (В — волнина, К Г, К — К осте),
М. Л . Х у д аш (А, Є, Ж , И, І), список джерел та умовних
скорочень уклал а Р . Й . К ерста.

ПЕРШИЙ ТОМ МІСТИТЬ 5701 СЛОВО

Т ехн ічн и й секретар Р . Й. К ерста.
Оформляла рукопис М. І. С ен ів.
К онсультували:

РЕДАКТОРИ
Л. Л.

ТОМУ

ГУМЕЦЬКА.

І. М. К Е Р Н И Ц Ь К И Й

докт.

філол. н аук М. О. Б а ск а к о в

(тю ркізми), проф. Бухарестського університету Д . П . Б о г ­
дан (грам оти м олд авськи х кан ц ел я р ій ), канд. ф ілол.
наук А. П . В а н а га с (литуанізм и).
Окремі частини тому рецензували: А, Б, В — наукові
співробітники групи Словника д а вн ьо р у сько ї мови
X I — X IV ст. Інституту росій ської мови AH С Р С Р
кандидати філол. наук Т . О. Сум никова, Г . М. Л у к ін а ,
Н . В . Ч урм аєва; Г, Д, 3 — н аук о ві співробітники
Інституту м овознавства ім. О. О. Потебні АН У Р С Р
ч л.-ко р . АН У Р С Р О. С. М ельни чук, кандидати філол.
наук О . Б . Т качен ко , В . В . Н ім чу к, Г . П . П івторак,
О . Д . П оном арів; З , И, К — завідую чий сектором історії
біло р у ськ о ї мови Інституту м овознавства ім. Я куб а
К оласа АН Б Р С Р докт. ф ілол. и аук А . И. Ж ур авськ и й .
Н ад виявленням і підбором пам’ яток та складанням
картотеки Словника працювали співробітники відділу
м овознавства Ін сти туту су сп іл ь н и х н аук АН

УРСР:

A. І. Генсьор ськи й , Д . Г . Гринчиш ин, У . Я . Є д л ін ськ а ,
B . Л . Карпова, Р. И. К ерста, Л . М. П олю га, М. Л . Х удаш ,
частково Л . М. Гр и гор чук. Т ехн іч н у роботу виконували:
В . М. Бутитер, Д . Г . Б у ч к о , О. Ф . З а х а р к ів,
РЕДАКЦІЯ МОВОЗНАВСТВА

А. К- Р и бка. К ерів; ни к Л . Л .

70105-056
М22 і (0 4 )-7 7

( С ) Видавництво «Наукова думка», 1977

Гум ецька.

ПЕРЕДМОВА

Мова — це продукт твор чості багатьо х поколінь, неоці­

і історичний період їх Життя зберігали свою східнослов'’е н с ь ­

ненне надбання кож ного народу. У м ові, я к і в ї ї носія —
народу, — своя істор ія, своя історична доля.

ку основу і спорідненість.
'
О днак б удь-які перспективи р озви тку у к р а їн ськ о ї Мо­

Складний б агато вікови й історичний ш лях розвитку
пройшла й у к р а їн сь к а мова. Н алеж ачи до сх ід н о сл о в’ я н сь ­

ви, я к писемно-літературйої, так і усно-розм овної, за та­

кої групи сл о в’ян ськи х мов, вона разом з російською та
білоруською мовами бере свій початок від сп ільн ого пред­
к а — д авн ьор у ської мови, що у V I I — V III ст. розвину­
лася на грун ті споріднених гово р ів п р асл ов’ян сько ї мови.
Відомі історичні фактори спричинилися до того , що єди­
на колись д авн ьо р у ська народність у X I I I — X I V ст. да­
ла початок розвитку хоч і тісн о спорідненим і завж ди

ких умов, звичайно, були немож ливі. Історичний акт
в о зз’єднання У кр аїн и з Росією у 1654 р. назавж ди з в ’ язав
єдинокровні народи-брати для сп ільн ої боротьби і сп іл ь ­
ного р озви тку, що відкрило нові обрії для розвитку й
у к р а їн ськ о ї літературної мови. Н езваж аю чи на великодерж авни цьку
дискримінаційну
політику
царизму,
у кр аїн ськи й

народ при підтримці братнього росій ського

народу, його найкращ их си н ів зм іг розвивати далі свою мо­

взаємопов’язаним м іж собою, але вж е окремим Народнос­
тям, а тим самим і окремим їх мовам — р осій ській , у к р а ­

ву, к у л ьту р у й о св іту . С пільна боротьба р осій ського й укр а­
їн ськ о го народів проти вн утр іш н іх експ луататор ів та іно­

їнській та б іло р уській .

земних загар б н и ків стала н евід ’ємною ознакою їх н ь о ї істо­
ричної долі. «У кр аїн ськи й народ, який пройшов з великим

У X I V — X V ст. на сх ід н о сл о в’ ян ській основі за відомих
історичних обставин сф орм увалася сп іл ьн а для
у к р а їн ­

російським народом довгий ш лях

ців і біло р усів акто ва м ова, що ж ивилася з народних дж е­

боротьби, перший слідом за російськими братами став на

рел. І в цей період, і пізніш е вона

ш лях Ж о втн ево ї соціалісти чної револю ції, поклавш и по­
чаток нової славн о ї епохи своєї історії»1.
З авдяки мудрій л ен ін ськ ій н аціональній політиці н а ­

ви зн авал ася

офіцій­

ною мовою В ел и к о го к н я зів ст в а Л и товсько го, уж и вал ася
в адміністративно-юридичних докум ентах і н авіть у дер­
жавному
уп р авлін н і
в
П ольщ і
та
М олдавськом у
князівстві.

сп ільн ої

револю ційної

шої К ом уністичної партії у к р а їн сь к а Мова до сягл а

тих

У X V I — X V I I ст. в у к р а їн сь к ій та б іл о р у ськ ій писем­

верш и н-розви тку, я к і хар актери зую ть розвинені Літера­
тур н і мови наш ого часу. «Демократична д ер ж а ва ,— від ­

них мовах розвиваю ться нові сти лі й ж анри, з ’явл яю ться

зн ачав В ; І. Л ен ін ще в дореволюційний ч а с,— безумовно

видатні твори світсь к о го

і

конф есійного

письм енства.

Але в ум овах ж орстокого соціального і національного
гноблення у к р а їн ськ о го і б іло р уського народів, р ел ігій ­
ного п ересл ідуван н я,
інтенсивної
єзуїтсько-като л и ц ь­
кої та м агн атсько-ш л яхетсько ї ек сп ан сії на у к р а їн сь к і й
білоруські землі ці культурно-м овні досягн енн я
можливими лише завдя ки патріотизмові і стій кості

були
ниж­

чих та середніх вер ств су сп іл ь ства , постійним козацькоселянським

рухам і повстанням

народних

мас,

ак ти в­

повинна визнати повну свободу рідних мов і відкинути
і всякі привілеї бдйІє'і з мов»2. «...С при янйя не тіл ь к и ф ак­
тичній рівноп равності, а й розви ткові мойи, літератури
трудящ их м ас пригноблю ваних раніш е н ацій для усун ен н я
в сіх сл ід ів усп адкованого від епохи кап італізм у н едовір ’я
і відчуж ення»3
ш альних

В . І. Л ен ін розціню вав я к оДин із вир і­

принципів національної політики

ної партії.
У к р а їн сь к а мова розвивається в друж ній

К ом уністич­
сім ’ї

мов

ній і сам овідданій ку льтур н о-освітн и ц ькій
діял ьн ості
міських братств, високопатріотичному подвигові д ія ч ів

у сіх народів великого Р ад я н сь к о го Сою зу. П ід прапором

східнослов’я н сько ї ку л ьту р и й н ауки , братерській др уж ­

1 Тези про 3 0 0 - річчя в о з з ’єднання У кр аїни з Росією
(1654— 1954 p p .), сх вал ен і Ц К К П Р С . К., П о л ітви д ав
У Р С Р , 1954, с. 17.
2 Л е н ін В. І. П овн е зібрання тво р ів, Т. 25, с. 69.
3 Л е н ін В. І. П овн е зібрання тво р ів, т. 38, с. 108.

бі, взаємопідтримці та культурним з в ’ язкам в сіх трьох
східнослов’ ян ськи х народів. Мови трьох братніх народнос­
тей — р осій ської, у к р а їн ськ о ї і б іло р уської — і в цей

дедалі

в за га л і ан тирадяиської пропаганди, я к а п ерекручує ф ак­

б ільш е зближ ення соціалісти чних націй, посилю ється їх

ти р озви тку у к р а їн ськ о ї мови і зам овчує у сп іхи р адя н сь­

взаєм овп лив і взаєм озбагаченни. Л . І. Б реж нєв у своїй

ко ї л ін гвісти ч н о ї науки.
Н ове ф ундам ентальне дослідж ення з у к р а їн ськ о го мово­

п р ол етарського

інтернаціоналізм у

відбу вається

доп овіді «Про п ’ятдесятиріччя Союзу Р ад я н сь к и х Со­
ц іалістични х Р есп ублік» від зн ач ав: «У наш ій к р аїн і наро­
ди лось і зм іцніло вели ке братерство людей праці, об’єд­
н а н и х , незалеж но від їх національної приналеж ності,
сп ільн істю класови х інтересів і цілей, скл ал и ся н ебува­
л і в історії відносини, я к і ми по праву називаєм о л е н ін сь ­
кою дружбою народів»4. К олективізм , друж ба в с іх наро­
д ів кр аїни — це м іцна зап ор ука ї ї у с п іх ів в у с іх д іл я н к а х
ком уністичного б у дівн и ц тва, у виконанні величних н а­
кр еслен ь партії, прийнитих X X V з ’їздом К П Р С . «Атмос­

зн а вства — двотомний

Словник

стар о укр аїн сько ї

мови

X I V — X V с т .— результат багаторічної праці ко лекти ву мо­
во зн авц ів Ін сти туту су сп іл ьн и х н аук АН У Р С Р у Л ь в о в і.
Цей труд можиа було здійснити лише з належним зн ан ­
ням не тіл ьки істор ії рідної мови і основ історичної лексико­
гр аф ії, але ще й палеограф ії, соц іал ьн ої і ку л ьту р н о ї іс­
то р ії с у сід н іх слов’янських народів та їх мов. Д о його
заверш ення необхідно було провести вели ку роботу по зби­
ранню м атер іалів, їх розписуванню і створенню

багатоти­

фера сп равж нього ко л екти візм у і то вар и сько сті, згур то­

сячн ої належ но систем атизованої картотеки, а тако ж різ­

в а н іс т ь, друж ба в с іх націй і н ародів кр аїн и , які

них перехресних кар тотек, інструкцій тощо.

м іцні­

ю ть день у ден ь, м оральне здо р ов’я , я к е робить нас си л ь­
ними, стійкими, такими є я ск р а в і гр ан і наш ого способу

А к ту а л ь н ість, н аук о ве та загал ьн о к у л ьту р н е значення
сл о вн и ків давн ьої мови кож ного народу з багатою і ба­

ж иття, такими є вели кі завою ван н я со ц іал ізм у , що увій ш ­
ли в плоть і кров наш ої дія л ьн о сті»6.
Ц і важ ли ві фактори зн ахо д ять своє повне відображ ення

гатовіковою традицією писемності — загальн овідо м і. Т а ­
кі словники н еобхідн і, з одного бо ку , для глибокого н аук о­
вого вивчення історичного м инулого конкретн ої мови,

і в р озви тку мов соц іалісти чн и х націй на ш л я хах їх взаєм о­
д ії та взаємозбагачення, вироблення певних рис сп ільн ості
розвитку. П итання закономірностей р озви тку національни х

о ск іл ь к и , я к говорив Ф . Е н ге л ь с , «матерія і форма рідної
мови» стаю ть зрозумілими тіл ьки тоді, коли простеж ується
ї ї виникнення і поступовий розвиток, а це неможливо, ко­

мов у процесі розгорнутого ком уністичного

будівн и ц тва,

ли не приділяти у ва ги , по-перше, ї ї власним відмерлим

ролі р о сій ської мови я к мови м іж нац іо нал ьн ого с п іл к у в а н ­

формам і, по-друге, спорідненим живим і мертвим мовам»®,

ня народів СРСР, я к а щедро допомагає у збагачен н і і роз­

а з д р у гого — для задоволення б агатьо х практичних по­

ви тку в с іх н ац іональни х мов, перебуваю ть у центрі уваги
су ч асн о го радянського м овозн авства.

треб: з ’я су ван н я значення незрозум ілих сл ів і словоспо­
лучен ь історичного м инулого, а тако ж тих чи інш их понять

В ел и к а у в а г а п ри діляється створенню ф ундам ентальних
праць, присвячених лексичном у ск л а д о ві, грам атичній
будові й ф ун кц іонуван ню мов народів С Р С Р , в тому чис­

і ф актів суспільно-політичного, сусп ільно-екон ом ічного і
ку л ьту р н о го життя народу в м инулому. О сь чому історич­

л і у к р а їн с ь к о ї. Серед таки х протягом останн іх десятиріч
у нашій республіці треба згадати шеститомний « У к р а ­
їнсько-р осій ськи й
словник»
(1953— 1963),
двотомний

гал у зеве су то м овознавче н аук о ве надбання, а як надбан­

ні словники різних мов розціню ю ться не лише як ву зьк о -

« П ол ьськ о-укр аїн ськи й словник» в тр ьо х части нах (1 9 5 8 —
1960),
тритомний
«Р осій ськ о -у кр аїн ськи й
словник»

ня загал ьн о н ау ко ве, загал ьн о к ул ьту р н е.
Н ад історичними словникам и сво їх мов працюють
зараз у чен і майже в с іх сл о в ’ я н ськи х н ар одів. Н ині вж е
можна вітати оп убл ікован і перші три випуски «Слова-

(1 9 6 8 ), «Сучасна у к р а їн сь к а літер атур н а

(у п ’яти

ря р у сско го язы ка X I — X V I I вв.» (М ., «Н аука», 1975—

к н и га х) (1 9 6 9 — 1973), багатотомний «Словник у к р а їн ськ о ї

1976), сім том ів «Słow nika staropolskiego» ( X I V — X V ст.)
(W arszaw a, 1953— 1976) та вісім том ів «Słow nika polszczyz­

мова»

мови», сім томів як ого вж е побачили с в іт , «Е тим ологіч­
ний словник у к р а їн ськ о ї мови», у к л ад ан н я я к о го нещо­

ny X V I w ieku»

д авн о заверш ено в Інституті м овозн авства ім О. О. П отеб­
ні А Н У Р С Р , т а ін.

1974). Н едавно б у в випущений для ш ирокого обговорення
грунтовний пробний зошит Історичного словн и ка сло вац ь­

В ідом о, що т а к і багатотом ні праці, я к перекладні і т л у ­
м ачні

словники ,

Д іалектоло гічн и й

атлас

у к р а їн с ь к о ї

(W roclaw — W arszaw a — K raków , 1966—

ко ї мови (Д и в.:
sovneho

obdobia.

Slo ven sky histo rick y
U kazkow y

zośit.

slo v n ik z predpiB ra tis la v a ,

vyd-vo

мови, вим агаю ть вели кої підготовчої роботи. Своїми до­
сягн ен н ям и у к р аїн ськ е р адянське м овозн авство , я к і
м овозн авча н а у к а в сіх братніх р адянськи х р есп у бл ік ,

Slo venskej A kadem ie V ied, 1973).
С лід відзначити, що з виходом у с в іт історичних словн и ­

завдя ч ує повсякденном у п іклуван ню К ом ун істи чн ої пар­
т ії і Р а д я н сь к о го уряду про розвиток у к р а їн сь к о ї мови і
у к р а їн сь к о го м о возн авства. Це є очевидним і незапереч­
ним доказом брехливості бурж уазно-націоналістичної і

в цілому одерж ать неоціненний науковий м атеріал для
різних асп ек тів п орівняльного вивчення сл о в ’ ян ськи х

4 Бреж нєв JI. І. П ро п’ятдесяти річчя Сою зу Р а д я н ­
ськ и х С оціалістичних Р есп уб лік. К ., В и д -во політичної
літератури У кр аїн и , 1973, с. 12.
5 М атеріал и X X V з ’їзд у К П Р С . К., В и д -во політичної
літер атур и У кр аїн и . 1976, с. 98.

ньої у к р а їн ськ о ї мови. П родовж енням ї ї будуть історичні

к ів у с іх сл о в’ян ськи х мов сл а вісти к а й індоєвропеїстика

і, ширше,— індоєвропейських мов.
Словник стар о у к р аїн сь к о ї мови X I V — X V ст. є першим
етапом у систематичному описі сл овн и кового скл аду д а в­

6
Е н г е л ь с Ф. А нти-Д ю рінг. П еревор от в науці, учине­
ний паном Є вгеном Д ю рінгом .— М ар кс К-> Е н ге л ь с Ф .
Твори, т. 20, К ., 1965, с. 3 1 3 — 314.

словники наступ ни х п еріодів розви тку ст а р о у к р аїн сь к о ї
мови в з в ’я зк у з історією у к р аїн ськ о го народу. У к л а д а н ­

но відібраном у колі пам’яток. В ін є базою і дл я етимоло­
гічн и х дослідж ен ь, і дл я п ор івн ял ьн ого ви вченн я сл о в ’ ян ­
ськ и х мов, зокрема процесів взаєм одії сл о в ’я н ськи х

ня історичного сл о вн и ка у к р а їн сь к о ї мови з а окремими пе­
ріодами ї ї розвитку дасть м ож ливість якнай повніш е ви­
користати в ньому м атеріал писемних пам’я то к, а тако ж

мов та їх к о н так тів з іншими сл о в ’янськими та н есло в’я н сь ­

грунтовніш е і всебічніш е ви світлити історичну м овну д ій с­

ник разом з тим є фундам ентальною

ність з у вагою до хр о н о л о гічн и х, тери торіальн и х, а в піз­

у к р а їн ськ о го народу, його писемності й ку л ьту р и .
Немає су м н іву , що Словник ст а р о у к р аїн сь к о ї

ніших періодах — і ж анрово-стильових
особливостей.
Обмеження сл о вн и к а хронологічними рамками X I V —

кими мовами. О тж е, маючи л ін гвісти чн и й х ар ак тер , сл о в­
працею з

історії
мови

X V ст. з у м овно прийнятими початковою і кін ц евою д ата­

X I V — X V с т . матиме широке н аук о ве і за га л ь н о к у л ь ту р н е
зн ачен н я, служитиме надійним джерелом для дослідж ен­

м и — 1300— 1500 p p .— м оти вується

ня різних питань історичного р озви тку сх ід н о сл о в ’я н сь ­

і особливістю цього

періоду в історичному розви тку у к р а їн сь к о ї мови (поча­
ток ї ї відокрем леного, о р и гінал ьно го р о зви тку ), і жанро­

ких мов і даватим е різном анітну істор и ко -к ул ьту р и у ін ­

писемних

формацію. Адже він охоплює мовний м атеріал писемних
пам’ яток початкового періоду р озви тку окрем их с х ід н о ­

У словн и ку подається не тіл ь к и м аксим ально повний вик-

сл о в ’я н ськ и х мов і в ньому знайш ли своє відби ття р ізн і
поняття, назви, найм енування, зн ачен н я, ї х від тін к и ,

во-стильовою

однотипністю

мови

збереж ених

пам’яток
лад^усіх н аявн и х зн ачен ь, сем античних в ід т ін к ів , сл о во­
сполучень з докладною і в б агать о х відн ош ен н я х ори гі­

п ов’язан і

нальною розробкою статей служ бови х сл ів за всім а їх
синтаксичними ф ункціям и, причому вперш е в л ек си к о гр а­

н о схід н о сл о в’я н сь к о ї д авн ьо р у ськ о ї мови і не зн и кл і в
дальш ій істо р ії братніх мов. О ск іл ьк и сло вн и к б азу є ться

фічній практиці

на м атеріалах

із

зазначенням

засвід чен о ї фонетичної

і навіть граф ічної вар іан тн о сті с л ів , що матиме вели ке н ау­
кове і практичне значення для вивчення історичної грамати­
ки і фонетики у к р а їн сь к о ї мови. Т у т зап ровадж ується циф­
рова стати стика зн ачен ь, сем античних в ід т ін к ів і ф ункцій

з

побутом і суспільно-політичним та су сп іл ьн о -

економічним життям, у сп адко вані безпосередньо із сп іл ь ­

актової мови, що сф орм увалася на сп іл ь ­

ній у к р а їн ськ о -б іл о р уськ ій мовній о сн о ві, то, цілком при­
родно, він матиме величезне зн аченн я не тіл ь к и для у к р а ­
їн с ьк о го м овозн авства, істо р ії й ку л ьту р и у кр аїн ськ о го
народу, а й для біл о р у ськ ого народу, для гли бокого ви­

н аявн и х фо­

вчення всіє ї сп ільн ості братніх мов — р осій сько ї, у к р а їн сь ­

нетичних і граф ічни х в ар іан тів у формах з різними д е­

ко ї і б іл о р у ськ о ї. В аж к о переоцінити його зн аченн я і для

формаціями вкл ю чно. Взаєм оп ов’я зу ван н я словотворчих
варіантів си нонім ічни х с л ів , засто со ван е в сло вн и ку,

різнобічного вж и тку на м олдавськом у і рум унськом у н ау­

засвідчених у пам’ я тк ах с л ів , а тако ж у с іх

полегшує ко р и стуван н я ним з науково-дослідною і п рак­
тичною метою.
Поряд із загальним и назвами Словник ста р о у к р а їн сь ­
кої мови подає і різн ом анітн і типи засвід чен и х у пам’ ят­
ках писемності X I V — X V ст. вл асн и х н азв — особових і
географічних. Крім су то л ін гвісти ч н о ї інформації сло­
вотворчого і фонетичного х а р а к тер у , цей ономастичний
матеріал суттєво доповнює і поширює наш е у я вл ен н я про
тогочасний словниковий ск л ад мови, о ск іл ь к и вл асн і н аз­

ково-культур но м у гр у н ті. Ц інн і інформації знайдуть со ­
бі в ньому і дослідники істо р ії та культур и Л и тви і П ольщ і.
Словник ста р о у к р а їн сь к о ї мови

X I V — X V с т . побу­

дований з у р аху ван н я м
о станн іх
до сягн ен ь
вітчи з­
нян ої і зарубіж н ої сл о в ’ ян сь к о ї
історичної
л ек си к о ­
гр аф ії. У ньому застосовано ряд специфічних о р и гін ал ь­
них лексикограф ічни х прийомів. Д еи кі з н и х, м ож ливо,
ви кли чуть і д и ску сій н і м ір к у ван н я . Але немає су м н ів у ,
що ця праци дозволить ввести в н аукови й о б іг великий
обсягом , належ но систем атизований і проком ентований ма­

ви в б агатьо х ви п ад ках були у творен і в ід таки х з а га л ь ­
них н азв, що з різн и х причин не знайш ли відображ ення у

тер іал і стан е базою дли подальш их

текстах докум ен тів.

Т а цим не вичерпується важ ливе н аук о ве і за га л ь н о ­
ку л ь ту р н е зн ачення сл о вн и ка. П обудований на мовному

П озитивною рисою сл о вн и ка є послідовне в р а х у в а н н я

поглиблених

до сл і­

дж ень у р ізн и х га л у з я х су ч асн о ї н аук и про історію мови.

мовних ф актів з різн и х територій поширення стар о ук р а­
їнської мови, що має важ л и ве зн аченн я не тіл ь к и для с т у ­

м атеріалі ш ирокого кола писемних пам’я то к , що в б а г а ­

дій з історичної д іа л ек то л о гії, а й для істо р и ків, зокрем а

сім не викор и стовували сь, він м істить нові переконливі

для до слідн и ків істо р ії середньовічн ого права та юрис­
пруденції, економ ічних відн оси н, адм іністративного по­

свідчен н я сп ільн ого походж ення сх ід н о сл о в’я н сь к и х н а ­
родів і їх мов в ід єдиної колись д авн ь о р у сь к о ї народності

тьох випадках раніш е були в н ауц і м аловідом і або й зо в ­

ділу та ін.

й д а вн ьо р у сько ї мови. Цим саме м атеріал сл о вн и ка спрос­

Цінним є те, що при розробці статей -сл ів інш омовного
походження у сл о вн и ку вк а зу є ть ся не тіл ь к и мова, з

товує ан ти н аукові ви гадки ідеол огів і ап ологетів у к р а їн с ь ­
ко го бур ж уазн ого н ац іо нал ізм у, що н ам агаю ться ф аль­

якої походить те чи інш е сло во, а й та м ова, через посеред­

си ф ікувати історію сх ід н о сл о в ’ян ськи х народів та їх м ов,

ництво

зокрем а їх сп іл ьн е походж ення. Б езп еречно,

якої

воно у свій час потрапило до у к р а їн сь к о ї.

Таким чином, С ловник ст ар о у к р аїн сь к о ї мови є не т іл ь ­
ки інвентарем лекси чн ого ск л ад у писем но-літературної
мови X I V — X V с т ., заф іксо ван о го у строго і цілеспрям ова­

р о у к р а їн сь к о ї мови X I V — X V с т .
ний науковою гром адськістю .

С ловник с т а ­

буде належ но оціне­

А кадемік І. К. Б і л о д і д

— 9 —

ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ
«СЛОВНИКА СТАРОУКРАЇНСЬКОЇ
МОВИ XIV — XV с т .»

Історичний словник мови народу виконує подвійну ф ун к­

вийшов друком 1930 р .2 У 1932 р. було випущ ено други й

цію — суто н а ук о ву і загал ь н о к у л ь ту р н у . Б уд учи інвен ­

зошит (Г — Ж ) першого тому словн и ка 3.

тарем сл овн и кового скл ад у попередніх сторіч, метрикою

К ом ісія історичного словника У А Н за програмою -м аксимум повинна була скласти реєстр словника на п ід ставі

слова і його форм, дзеркалом його к іл ь к існ о го росту та
смислової евол ю ц ії, історичний словник станови ть ф унда­
ментальну базу для всебічного вивчення мови минулого.

всьо го мовного м атеріалу пам ’яток у к р а їн сь к о ї мови від
найдавніш их часів до X I X ст. Б езум овно, поставлене з а в ­

Без нього багато проблем не можна вваж ати остаточно р оз­

дання було надто широким і тому ком ісія постановила

в ’язаними. В ел и к е зн ачення історичного словника і для
історика ш ирокого профілю в його роботі над давніми

видати зібраний уж е м атеріал в 4 — 5 том ах. Я к свідчи ть
список дж ерел, доданий до першого том у, у сло вн и ку ви­

текстами, і для історика літератури стародавн ьої доби.

користано пам ’ятки писемності X I V — X I X

Історичний словн и к — це водночас і важ лива пам’ятка
історії народу. Відбитий у ньому лексичний скл ад мови

зіставл ен н я показує, що історичний словник за ред. Є. Тим­
ченка побудований в основному на м атер іалах
X V I—
X V I I I ст.

свідчить про сту п ін ь розвитку народу до слідж уван ої епо­

ст. П роте їх

хи, про коло його ду хо вн и х інтересів, про його зви чаї,

П итання розм еж ування у к р аїн ськ и х і біл о р у ськ и х пам ’я­

побут, р івен ь м атеріальної культур и .
З істо р ії укладання Словника. Д о ви ходу в с в іт «Історич­

ток писемності X V — X V I I ст. у цьому словнику спиралося

ного словн и ка у к р а їн ськ о го язи ка» за ред. Є. Тим ченка
ф ункції історичного сло вн и ка у к р а їн ськ о ї мови ви к он у ­

б іло р уського лексичного м атеріалу Є. Тимченко у важ а в
завданням м айбутнього, коли вийде друком історичний
словник б іло р уської мови.

вали певною мірою «М атериалы для словари древнерусского язы ка» І.

не на мовний, а на територіальний принцип. В и ділен н я

1. С р е зн е в сь к о го х, які м істять чималий

П евні застереж ення викли кає метод вибирання словни­

матеріал і з п ам ’яток у к р а їн ськ о ї мови. П роте, незваж аю ­
чи на свою м онум ентальність, цей словник лише умовно
міг служ ити довідником з лексики стар о ук р аїн сько ї мови.

кового м атеріалу з пам ’яток письм енства, обминання с л ів

Виходячи із застар іл и х на наш час методологічних пози­

віду ал ьн о го стилю автора. Історичний словник у к р а їн ськ о ї
мови повинен відбити мову пам ’яток писемності різних

цій, І.

І. С резневський одним терміном «древнерусский»

охоплює і пам ’ятки періоду давн ьо ї Р у с і X I — X I I I ст.,
і стар о у к р а їн сь к і, стар о біл ор уські, староросій ські дж е­

інш омовного походж ення, я к і історичний словник
за
ред. Є. Тим ченка без д о статніх аргум ентів в ід н іс до інди­

століть і різних сти льови х ж анрів у всій складн ості їх

рела аж до X V I I I ст. Отж е, щоб установити, до складу

лексичних компонентів.
Н езваж аю чи на ті недоліки, що виникли я к у процесі

якої мови належ ить слово — давн ьо р у сько ї чи стар о ук­
р а їн ської, н еобхідно кер увати ся локалізац ією і хроноло­

у кл ад ан н я, так і д р у ку ван н я словника, перший том « Іс ­
торичного словника у к р аїн ськ о го язика» стан ови в зн ач­

гією цитатного м атеріалу.

Ш ироке охоплення пам ’яток

писемності, з X I по X V I I I с т ., відбилося н егативно в слов­
нику С резн евського на повноті вибраного м атеріалу.
Першою спробою заповнити існую чу в у к р а їн ськ ій на­
уковій л ітер ату р і п рогалину— скл асти історичний словник

ну подію

в

укр аїн ськом у м овозн австві. В ін

і

сьогодні

залиш ається цінним надбанням у к р а їн ськ о ї м овознавчої літе­
ратури і часто стає в пригоді дослідникам у к р а їн ськ о ї мови.
В рахо вую чи д о свід укл ад ан н я історичних сл о вн и ків в
інших с л о в ’ян ськи х кр аїн ах та вл асн і м ож ливості, ко л ек­

тільки на основі пам 'яток у к р а їн ськ о ї мови — була ко­
лективна

праця за

ред. Є.

Тим ченка «Історичний сл о в­

ник у к р а їн ськ о го язи ка», перший зошит як ого (А — В )
. 1 Д и в. С р е з н е в с к и й
И. И. М атериалы для словаря древн ер усского я зы ка, т. І — I I I , С П б., 1893— 1912.

2 Д и в. Історичний словник у к р аїн ськ о го язи ка, т. І,
зошит І, Х а р к ів — К и їв, Д ер ж авн е вид-во У к р аїн и ,
1930.
3 Д и в. Історичний словник у к р аїн ськ о го язи ка, т. І, зо ­
шит II, Х а р к ів — К и їв, « У к р а їн сь к а р адянська енцикло­
педія», 1932.

— 10 —
ти в від д іл у м овознавства Ін сти туту суспільни х наук присту­

вваж ати здійсненним тіл ь к и за умови поступового або

пив до створення першої лан ки в сер ії історичних сло вн и ків
у к р а їн сь к о ї м ови— С ловника стар о ук р аїн сько ї мови X I V —

паралельного п ідготуван ня сло вн и ків за окремими періо­
дами. З у ваги иа ж анрову однотипність пам ’яток писем­

X V ст. У 1957 р. почалося уп ор яд ковуван н я переданих в ід ­
д іл о ві Інститутом м овознавства ім. О. О. П отебні АН У Р С Р
м атер іалів кар тотеки , икі залиш илися п ісля роботи над

ності у к р а їн ськ о ї мови X I V — X V с т ., на їх суто юридич­
ний хар актер , порівняно к іл ь к існ у обм еж еність, що до­
зволила засто суван н я су ц ільн о го розпи сування пам’яток,

словником за ред. Є. Тим ченка. П ісл я того я к була вст а ­
новлена їх непридатність і немож ливість використання

я к перший етап у р озви тку стар о ук р аїн сько ї писемно-лі­
тературн ої мови виділено період X I V — X V ст.

в

стар о ук р аїн сько ї мови

Тип Словника. Словник стар о у к р аїн сь к о ї мови X I V —

X I V — X V с т ., постало завд ан н я ви явлен н я ар х івн и х ма­
те р іа л ів , що могли ля гти в основу С л овн и ка, тобто ск л а ­
дення докладної бібл іограф ії пам ’яток стар о ук р аїн сько го

роботі

над

новим Словником

X V ст. задуманий за типом «тезауруса», тобто він м істить
всі сл о ва в с іх пам’яток у казан о го п еріоду, покладених

письм енства X I V — X V с т ., неоп ублікованих, рукописних
і оп убл ікован и х. Н ауковим и співробітникам и від д іл у були
обстежені ар х іви і рукописні відділи бібліотек М оскви,
Л ен ін гр а д а , К иєва, В іл ьн ю са , К иш инева та ряду облас­
них центрів У Р С Р . Зваж аю чи иа мовну бл и зькість у к р а їн ­
ськ и х і біл о р у ськ и х пам ’яток писемності X I V — X V с т .,
у с і в з я т і на облік пам’ятки цього періоду були проаналі­
зо ван і з п огл яду їх мовних особливостей. Н аступним ета­
пом п ідготовчих робіт було опрацю вання попереднього
проекту ін стр у к ц ії для уклад ан н я картотеки Словника

у його основу 5. П овне представлення лекси ки пам ’яток
X I V — X V ст. у С ловнику зум овлене важ л и вістю початко­
вого етапу в р озви тку у к р а їн ськ о ї писем но-літературної
мови, необхідністю вии влення лексичного фонду, з яким
у к р а їн ськ а мова вступила на ш лях сам остійного розвитку.
Я к відомо, у к р а їн сь к а писемно-літературна мова вперше
зая вл я є про себе в ж анрі д іл о во ї мови. Б а р ’єр церковно­
сл о в ’ян сь к о ї мови б у в прорваний у цій д ілянц і під впли­
вом життєвої необхідності довести тек ст юридичного до­
кум ента до розум іння ко нтр агентів.
Джерела, використані при укладанні Словника. О ск іл ьк и

і ознайом лення з ним у с іх м овознавчих осередків У Р С Р .
У к л а д а н н я картотеки було заверш ено в 1962 р. В он а

Словник стар о ук р аїн сько ї мови повинен представляти л ек ­
си ку у к р а їн ськ о ї мови, його побудовано на основі пам’ и-

н ал іч ує близько 26 0 тисяч карток і м істить до
с л ів .

ток світсь к о го

12 тисяч

П аралельно з укладанням картотеки С ловника опрацьо­
ву в а в ся проект ін стр у к ц ії для у кл ад ан н я С ловника, в
якій з ’ясо вувал и ся принципи його побудови. Н а ї ї основі
було укл ад ен о в 1963 р. пробний зошит С ловника, що по­
служ и в підставою для широкої наради, як а відбулася
в 1965 р. В основному сх в а л е н і, за га л ь н і принципи у к л а ­
дання історичного словн и ка у к р а їн ськ о ї мови були допов­
нені зауваж енням и
М оскви,

Л ен ін гр ад а,

і побажаннями м овозн авц ів
М ін ська,

В іл ьн ю са ,

УРСР,

С ам арканда.

хар ак тер у ,

писаних

тогочасною

у к р а їн ­

ською мовою. П ам ’ятки ку л ьтово го х ар актер у , писані цер­
ко вн о сл о в’янською мовою, не вклю чені в список дж ерел.
В основу С ловника покладені в с і пам ’ятки, писані старо­
у кр аїн ськ ою мовою, без у ваги до їх тери торіального по­
ходж ення, починаючи з су ц іл ьн и х тек с т ів , так и х я к пе­
реклад стату ту Казимира I I I , описи за м к ів, лю страц ії
зем ель, грамоти, і кінчаю чи окремими написами на різно­
м анітних предметах, записами на полях кн и г тощо. О снов­
ну м асу стан овл ять грамоти. Н е ввійш ли до першого тому
С ловника матеріали д ек іл ь к о х дж ерел, оп ублікован и х

Протягом 1964— 1968 pp. б у в укладений перший том С лов­

і одержаних п ісля заверш ення тому. Вони використані

ника ста р о ук р аїн сько ї мови X I V — X V ст. (А— М ). У к л а ­
дання др угого тому Словника (Н — б ) заверш ено в 1974 р.

в роботі над другим томом С ловника.

В н асл ід о к цього

Хронологічні рамки Словника.
Історичний словник
у к р а їн ськ о ї мови повинен охоплю вати проміжок часу від

в окремих випадках може виникнути н евідп овідн ість циф­
рових п оказни ків частоти в ти х самих сло восп олученн ях
в обох том ах. С лова, що повинні були ввійти до першого

виділення у к р а їн ськ о ї мови з

основи до

том у, будуть подані в додатку до С ловника. Д л я скл ад ан ­

утворен н я нової у к р а їн сь к о ї літер атур н ої мови, тобто м і­
стити лексичний м атеріал починаючи з пам ’яток X I V с т .,

д а вн ьо р у сько ї

ня картотеки Словника автори в у с іх можливих вип адках
залучали ф отокопії р укоп и сів. Проте Словник побудова­

коли вж е виразно і комплексно виступаю ть риси у к р а їн ­
с ь к о ї мови 4, до появи «Енеїди» К о тля р евського, отж е, пе­

ний в основному иа п у б л ік ац ія х дж ерел: з 93 9 одиниць,
що послуж или матеріалом для картотеки С ловника, 132

ріод X I V — X V I I I ст. Проте створення тако го словника

одиниці

було визнано нереальним: тіл ь к и п ідготовчі
роботи
дл я його уклад анн я вимагали б д еся тк ів р о к ів. Д о того ж ,

8 5 з видань, звір ен и х з оригіналам и, і 722 одиниці з ви­

я к п оказав д о свід сл о в’ян сько ї історичної лекси когр аф ії,
словн и ки , що повинні були відбити лексичний м атеріал
б агатьо х сто р іч, я к правило, залиш алися незаверш еними.
З авдан н я створенн я історичного словника у к р а їн ськ о ї
мови, я к е сто їть перед у кр аїн ськи м м овознавством , можна

розписані з фотокопій ор и гін ал ів та ф аксиміле,

дан ь. Відмовитися від недосконалих у л ін гвісти чн ом у
віднош енні видань означало б відм овитися в за га л і від
створення словн и ка цього періоду.
В основу відбору пам ’яток дл я С ловника стар о у к р а їн ­
сь к о ї мови X I V — X V ст. покладено мовний принцип. Т а ­

5
Д и в. Щ е р б а Л . В . Опыт общей теории лекси коД и в. Б у л а х о в с ь к и й Л . А. П итання походж ен­ граф ии.— «И збранные работы по язы кознанию и фонетиня у к р а їн сь к о ї мови, К ., Вид-во АН У Р С Р , 1956, сто р .37.
ке», т. І, Л ., И зд-во Л Г У , 1958, стор. 6 9.
4

—

11 —

ким чином р о зв’язано в С л овн и ку скл адн е питання роз­

ф л ексії давн ьо р у сько ї мови. П ривнесені болгарським и і

межування ста р о у к р аїн ськ и х і стар о б іл о р уськи х пам ’яток

молдавськими

писемності періоду

(ы зам ість

обох

народів,

X IV — XV

сп ільн е

ст.

Генети чна

перебування

бл и зькість

зн ачн о ї

частини

українських зем ель разом з білоруським и в м еж ах однієї
держави, В ели кого к н я зів ст в а Л и то всько го , сп іл ьн а праця
українців і б іл о р у сів у тих самих урядови х кан ц ел я р ія х,
однакові з а х ід н о сл о в ’я н сь к і

впливи,

створення

писем но-літературної

« захід н о р уськ ої»

спільний

вк л а д у
мови

зумовили мовну бл и зькість пам ’яток у к р а їн сь к о ї і біло­
руської писемності того часу . Н айбільш я ск р а ві розбіж ­

і

писарями середньоболгарська

орфографія

: оу Л ево в ы ), деикі м олдавські форми сл о во­

зміни (типу родового множини

оулмилор з м олдавською

ф лексією -лор), а в сфері си нтакси су сп л у ту ван н я від м ін к ів
як результат утрати відм ін к ової ф л ек сії в середньоболгарсь к ій і м олдавській м овах, нареш ті, д ея к і лекси чн і м олдаванізми, головним чииом у га л у зі ономастики і иазв м олдав­
сь к и х р еал ій , не є, звичайно, органічними рисами мови цих
грамот.
Ви н ятко во С ловник бере до у ва ги п ізніш і ко п ії до ку ­

ності між обома мовами на фонетичному р івн і часто х о ­
валися за традиційним етимологічним правописом, а також

м ентів X I V — X V с т ., я к , наприклад, копію грамоти ве­
ли кого кн я зя ли товського О лександра иа поновлення

узусом і авторитетом
вел и к о к н я зівсь к о ї кан ц еля р ії.
У Словнику прийнято т а к у засад у : якщ о пам ’ятка в и я в­

привілею Іваш ко ві Гр и н ькови чу на село О секрово, писа­

ляла у кр а їн ськ і мовні риси — сп л у ту ван н я етимологіч­
них Б— и, ы — и, зм іни о, е в новому закритом у скл аді то ­

ної в 1498 р. (копія X V II с т .) (Д ер ж авн а публічна б іб л іо ­
тек а АН У Р С Р II 22 1 9 9 ).
Принципи побудови Словника. Реєстр Словника. У с і р е­

що,— вона в в а ж а л а ся належ ною до джерел

у к р аїн ськ о ї

єстрові слова в С л овн и ку подаються «граж данкою », без

мови. І н авп аки , коли пам ’ятк а х ар актер и зувал ася біло­
руськими мовними особливостями — послідовним «акан­

виносних б у к в , титл і н адрядкови х з н а к ів , але із збереж ен­

ням» — вон а не вкл ю чал ася до дж ерел С ловника. В и н я ­
ток становить б іл о р у ськ а копія у к р а їн ськ о го перекладу
В ісліцького стату ту з виразними слідами «акания», що ви­
никла на переломі X V — X V I ст. Коли ж пам ’ятка не ви­
являла ні специфічно у к р а їн с ь к и х , ні специфічно б іло­
руських м овних рис, вона ви зн ачалася за територіальним
принципом, за місцем написання. П итання м овної прина­
лежності пам ’яток, нейтральних за мовою і без місця на­

ням орфографії ори гіналу або ви д анн я. З метою спрощ ення
набору у кл ад ачі відм овилися від таки х кириличних і греV

цьки х з н а к ів , я к Є, co. S , І , і|з, ІЛ, К , bft,
Y (іж и ц я), і з а ­
мінили їх сучасними буквам и і сполученнями з,о , оу, кс,п с,
я, є, у або и. Залиш ено нейотовані юси А, ж та ѳ. В ілю ­
стративному м атеріалі вж и ваю ться поруч літери оу, у,
а тако ж і, ї , и та е, є, відповідно до граф іки дж ерела,
звід ки взя та цитата. Н аведені в Словнику кириличні літери

писання, р о з в ’язу ється у відп овідн ості до їх зм істу, до іс­
торичних даних.

збер ігаю ться тіл ьки тоді, коли вони мають цифрове зн а ­
чення.
Кожне відм іню ване слово, що виступає в реєстрі С л ов­

Значну частину дж ерел С ловника стан овл ять грамоти,

ника, подається в його основній формі: іменники, займен­

написані в ка н ц ел я р ія х М олдавського к н я зів ст в а , де «захід -

ники іменникового типу в називному однини, к іл ь к існ і
числівники в називном у, прикметники та числівни ки й з а ­

норуська» мова вж и вал ася в цей час у ю риспруденції як єдина.Мовні особливості цих до кум ен тів,н езваж аю чи на певний
процент у них м олдаванізм ів і середньоболгаризм ів, ви­
являю ть повний з б іг з рисами «захід н о р уської» писемио-літературної мови,

точніш е з

ї ї україн ськи м варіантом .

На фонологічному р івн і в мові грам от, виготовлених у
канцеляріях
М олдавського
к н я зів ст в а ,
виступаю ть:
1) у к р а їн ськ і риси, сп іл ьн і з усім а сх ід н о сл о в’инськими

йменники прикметникової відм іни в називному одниии чо­
ло вічо го роду, дієслова в інф ініти ві. Я кщ о слово не з а ­
свідчен е в основній формі або ж виступає з винесеною над
рядок букво ю , воно реконструю ється і позначається зір о ч ­
кою (*бо р ко ви чь). Слово, за свід ч ен е лише в т е к с т і, пи­
саном у латинським алф авітом , наводи ться в тій самій

но­

гр аф іц і. С л ова, заф іксован і і в лати нськом у, і в кирилич­
ному алф авіті, ви н о сяться в загол овн е слово в лати нськом у

сових і т . ін .); 2) риси, в тій чи іншій мірі вл асти ві всій
українській мовній тери торії (п ер ехід д авн ьор у ського Ѣ

виступаю ть в о сн о вн ій формі або ж коли лати н ське напи­

мовами (п овноголосся,

во к ал ізац ія

ъ, ь,

розвиток

в и; зм іна д а вн ьо ї якості о, е в новому закритом у ск л а ­
ді як р езультат подовж ення; сп л у ту ван н я етимологічних
ы— и і т . ін .; сп л у ту ван н я неиаголош ених е— и: имеиим
замість именєм, istenu ju зам ість istinnju і т. ін .); 3) ри­
си, властиві п івден но-західн им говорам у к р а їн ськ о ї мови
(сплутування ненаголош ених о— у : уж ивали/ож ивали; пе­
рехід а в е в позиції п ісля п алатал ьн и х: узети, зеть за­
мість узяти , з я т ь ; протетичне
ватамаиъ і т .

в-

перед початковим

а -:

ін .).

На р івн і словоформ мова грам от, писаних у кан ц ел я­
ріях М олдавського к н я зів ст в а , не відр ізн яється в ід мови

написанні то д і, коли вони, на відм іну від кириличного,
с а н н я проливає світл о на питання у кр аїн ськ о -п о л ьськ о ї
фонетичної субсти туц ії.
Крім повнозначних с л ів і їх фонетичних (л Ъ съ — лист»),
словотворчих (л о ви щ є — ловиско), морфологічних (воє­
во д ь — воєвода), орфографічних (биръоу — бїровоу) і гр а ­
фічних (б р агЬ и — братА и ) ва р іа н тів, до реєстру С ловника
входять у сі сл у ж б ові сл о ва та ї х вар іан ти . П оряд з з а га л ь ­
ними назвами у його реєстрі подаю ться і вл асн і — о со бові
і м ісцеві — назви, що зу стр іч аю ться в пам’ я т к а х X I V —
X V ст. С кладені з д во х і більш е член ів географ ічні н а зви .—

інших пам ’ято к «захід но р уської» писем но-літературної мо­

назви населених п у н к тів, р ічо к , дер ж ав,— що стан овл ять
одиницю ном інації, ви н осяться в реєстр т а к само, я к одно­

ви. Майже всі форми словозм іни в них е континуантами

членні вл асн і назви (Н овое Село, М алая И венка, Великов

— 12 —
к н я зство Л и товскоє). Я кщ о один із член ів скл аден ої гео­

чи чесько ї мови — запозичене слово проникло в у к р а їн ­

граф ічної назви е водночас заголовним словом інш ої сл о в­
никової статті, воно з в ’ язу ється з географ ічною назвою ,
компонентом я к о ї він є (Н о вы й ... Д и в . ще Новое Село).

с ь к у мову. Я к правило, на першому місці подаються чеські
відповідники, однак порядок подачі зах ід н о сл о в’ ян ськи х

З у ваги на н еустален ість

найм енування особи

в

X IV —

паралелей не станови ть абсолю тної вказівк и н а безпосеред­

X V с т ., на перехідний період від одночленного до двочлен­

н ість чи небезпосередність запозичення (К ан овн и къ — стч.
kanovnlk, стп. kan o n ik /k an ow n ik , лат . can on icu s). Інш о­

ного, тричленного та описового н азивання особи у реєстр

мовні паралелі наводяться і при власн и х особових н азвах

Словника ви н осяться тіл ь к и одночленні особові назви.
Не ви н осяться я к заго л о вн і сл о ва мікротопоніми (типу
л ѣ съ д ед ьо въ ) і описові назви населених п унктів (типу м ѣ сто

(Аврамєй — цсл. Аврамии, гр. ’A fjpifxioS, гебр. A braham ).
На молдаванізмн, тобто на за гал ьн і і власн і назви, які

луцкоє «Л уцьк»), що подаються в С ловнику на р івн і стій ­

з мови східнором анських племен, що населяли М олдавське
к н я зівство , або через ї ї посередництво проникли в старо­

ких словосп олучень у статті на перший член складен ої

у к р а їн ськ у мову, а також на слова су ч асн о ї м олдавської

назви. Я кщ о перший член скл аден ого мікротопоніма не
ф ігур ує я к загол овн е слово сло вн и ко вої статті, то він ви­

мови вказу є позначка молд.
Нечленні форми прикм етників подаються при членних
формах, якщ о вони засвідчен і пам’ятками. Коли ж в основ­

носиться я к загол овн е слово окрем ої словн и кової статті
(Тр ибѣсовски и: ТрибЪсовскии ко ур ган ъ ). Граматичні фор­
ми компонентів мікротопоніма і скл аден ого ойконім а вра­

ній формі засвідчен і тільки нечленні прикметники, при

хо ву ю ться у відп овідн и х ста ття х . С кладені мікротопоніми

ни х наводяться форми членних прикметників. Форми ВИ­
ЩОГО і найвищ ого сту п ен ів прикметників і при слівн и ків

і описові ойконіми н аводя ться, крім цього, в стаття х на
кожен із п овнозначних компонентів і відси лаю ться до від ­
п овідної статті (Трибъсовскии коурганъ у статті коурганъ,

мами інш их ступ ен ів порівняння. П рикметники, утворені
від географ ічних н азв, пов’ язую ться з топонімом-основою:

м ѣ ст о луцкоє у статті луцкии).
Ц ер ко вно сло в’ я н сь к і і стар о ук р аїн ські варіанти церков­
них особових н азв ви н осяться я к окремі реєстрові слова
в окрем их словн и кови х ста ття х, пов’язан и х м іж собою
(Н и кита — М икита). Проте у випадку,

коли на підставі

форм непрямих від м ін к ів не можна встановити, від якого
вар іан та вони походять, обидва подаються в одній словни­
ковій

статті

(М ихаилъ — Михаило). М олдавські

варіанти

ц ерковних особових н азв, часто невідм іню вані, виступаю ть
в окрем их сло вн и ко ви х стаття х (Н и колае). Я кщ о власн а
особова н а зва виступає в скороченій формі, на ї ї походж ен­
ня вказує відси лання до повної форми сп іввідн о сн о ї осо­
бової назви (А д а ш ъ ... nop. Адамъ).
Морфологічні (во є во д ь — воєвода) і словотворчі варіанти
(ловищ е — ловиско) загал ьн и х н азв виносяться в реєстр

виносяться я к окремі загол овн і сл о ва і пов’ язую ться з фор­

в кінці статті, якщ о він ф ігур ує в реєстрі С ловника, або
в ду ж ках, безпосередньо після цифри частоти ф іксацій
сл о ва, коли топонім-основа не виступає в реєстрі Словника,
але відомий. Поруч наводиться в к а з ів к а на його місце­
знаходж ення (Л авр о вьск ы и ... nop. Лавровъ у П е р ем иш л ь­
ській землі). А д’єктивовані дієприкметники н аводяться як
самостійні реєстрові слова (Л и т ы и ... литое сєрєбро).
Д ієсл ова різного грам атичного виду наведені я к окремі
заголовні сл о ва, але пов’ язан і з своєю видовою парою
(Д а т и ... Д и в . ще Д авати ). П реф іксовані видові утворення
пов’ язую ться з безпрефіксними дієсловами тіл ь к и у випад­
к у , коли вони збер ігаю ть те саме основне значення (оудил а ти ... Д и в . ще Д єлати). Д ієсл о ва з часткою ся ввод яться
окремо в реєстр і пов’ язую ться із співвідносним и дієсло­
вами без частки ся. Д ієприслівники не ви н о сяться окремо

в окрем их сло вн и ко ви х стаття х. У випадку зб ігу форм не­
прямих в ід м ін к ів або н аявн ості скорочених написань, з

в реєстр і наводяться серед форм д ієсл ова, що виступає

яки х не можна встановити форми називного однини, вони
подаються в одній словниковій статті (а(п ), апр, а(п )л :
Априлїи — Априль).

не засвідчен а, вона відтворю ється і позначається зіроч­
кою. Н еад’єктивовані дієприкметники ви н осяться в реєстр

У реєстр С ловника вклю чено всі іншомовні сл о ва — з а ­
гальн і та вл асн і н азви ,— як і зустр ічаю ться в пам’ я тк ах

ними формами дієслова. П асивні дієприкметники зі з в ’ яз­

у к р а їн ськ о ї мови X I V — X V ст. і цим самим стан овл ять
скл адову части ну лексичного фонду писемно-літературної
мови того часу. Н а походж ення таки х сл ів у к азу ю ть н аве­
дені поряд у д у ж к а х іншомовні паралелі. Коли іншомовне
слово потрапило в мову у к р а їн сь к и х пам’ яток через посе­
редництво іншої мови, я к правило, поруч наводи ться при­
клад з мови-посередника (к а н ь ц л ѣ р и и — ста. k an clerzy,

в заголовном у слові в інф ініти ві. Я кщ о інф інітивна форма

я к заголовні слова тільки у випадку, коли

е єди­

вони

кою (типу была написана) трактую ться в С л овн и ку як
особові форми пасиву і виступаю ть у заголовном у слові
у формі інф інітива, засвідчен ого або відтвор еного. В ід д іє ­
сл івн і іменники

виносяться

в

реєстр і пов’язую ться із

співвідносним дієсловом, якщ о воно н аявне в С ловнику.
П рислівни ки , що виступаю ть у ф ун кц ії сп олучн и ків,
подаються в одній статті й позначаю ться римськими циф­

ш т . ca n cella riu s). У випадку запозичень із за х ід н о сл о в’ ян­

рами (гд є ... І. присл.; I I . спол.).
Прийменникові ко н стр ук ц ії з прислівниковим

ськ и х мов укладачі С ловника вр ахо ву вал и і ж ивіш і ко н ­

йменниковим значенням виносяться в реєстр я к омонімічні

і

при­

такти з п ольською мовою в розмовному плані, і вплив ста ­

загол овн і слова, без уваги до ї х написання окремо чи ра­

рочеських а к т ів на мову у к р а їн ськ и х грам от. П роте часто

зом (Н а в є р х ь 1 присл.; Н а в є р х ь 2 при йм .). Т а к само подаю­

немає м ож ливості з цілковитою певністю встанови ти, яким
ш ляхом — усним чи писемним, безпосередньо з п ол ьської

ться омонімічні сполучники і частки (ани1

част.).

спол.;

ани2

ІЗ

—

—

Усі засвідчен і в основній формі варіанти заголовного

ченням і за граматичними з в ’язками преф іксовані дієслова

слова наводяться поряд з ним в порядку їх типовості. Вони
також виступаю ть і на відповідном у за алфавітом місці

того сам ого походж ення, що виникли вн асл ід о к розпаду

що

полісемічного сл о ва (Вы брати1 ...о б р а т и , вибрати; В ибра­
ти2 ... стягн ути , зібрати ); омографи, утворені внаслідок

заголовним

зб ігу з іншомовними запозиченнями (В е с ь 1 — займенник,

словом. Р екон стр уй о вані варіанти загол овн ого сл о ва, тобто
не засвідчені в пам’ я т к а х , позначені зірочкою , подаються

В е сь 2 — іменник, стп. w ieś); омографи, що виникли вна
сл ідо к однакової граф ічної ф іксац ії різних за походженням

та відсилаю ться до загол овн ого слова статті,
розташовані

в безпосередньому

су сід стві

з

х іб а

і значенням

силанням до загол овн ого сл о ва,

gdykoli якщ о, коли, Г д ѣ коли2 — стп. gdziekoli куди).

але поруч з ним не н аво­

дяться. Через те різні варіан ти того самого сл о ва мож уть
зустрічатися в різн и х м ісц ях реєстру за алфавітним по­

іншомовних запозичень (Г д ѣ

коли1 — стп.

тільки один раз на відповідном у за алфавітом місці з в ід ­

У реєстрі С ловника подаються

із знаком о к л и к у перед

рядком, але всі вони відси лаю ться до одного заголовного

ними всі помилково написані сл о ва і перекручення в такій
грам атичній формі, у якій вони засвідчен і в пам’ я тк ах.

слова відп овідної ста тті. Таким чином, С ловник має суто
документальний характер і не стави ть собі за мету ство­

Якщ о видавець пам’ ятки вказу є н а помилкове написання да­
ного сл о ва в ор и гін ал і, воно наводи ться із знаком о к л и к у і

рення на п ідставі ва р іа н тів я к огось єдиного для даного

відси лан ням до правильної форми сл о ва (ІПраправоую див.

Історичного періоду абстрактного типу слова.
Різном анітні написання від д ієсл івн и х іменників на -ие,

П равыи2). Л е гк і для розш ифрування описки писарів пам’ я­
ток відси лаю ться до відп овідн ої сло вн и ко вої статті (! Го-

-ье, -є (типу благословенне, благословеиье, благословенє)
XV ст. і не даю ть підстави вваж ати їх морфологічними чи

тило див. Гости л ъ). Якщ о здеформоване слово можна
реконструю вати, то реконструйована форма вводиться по­
руч у лам аних д у ж к а х , докум ентується цитатою і відси­

словотворчими варіантам и загол овн ого сл о ва і виносити
в окремі сло вн и ко ві статті. Вони квал іф іку ю ться в Слов­

л ається до відповідної словн и кової статті (! Веиьцоват
(вєньц и
д Б ц к о в а т и )... Д и в. Дицковати).
Якщ о кон­

нику як правописні вар іан ти , тобто різні написання того

тек ст не дає підстави для зрозум іння

самого сл о ва. Н авп аки, сл о ва на -ович, -еви ч і т. ін ., де
чергування о, е втратило свою фонетичну позиційну обу­

творення його правильної форми, воно залиш ається із
знаком питання в лам аних д у ж ках і супроводж ується

мовленість і я к і в X V ст. виступаю ть уже як сам остійні
варіанти формантів (М аскови чъ — М аскеви чъ , Крецович —

ілюстрацією (! варейнинах (? > ). Сигнал видавпя «sic» або
«так» після помилкових написань подається в д у ж ках

Крєцєвич), вваж аю ться словотворчими варіантам и і вво­

з позначкою «прим, вид.» (sic.— П р и м . вид.). Н а помилки

відбивають різні орфографічні

прийоми писарів

X IV —

слова

ні для

від ­

дяться в реєстр я к загол овн і сл о ва окремих словн икових

в ілю стративному м атеріалі, помічені укладачами С лов­

статей. У реєстрі Словника за алфавітом подаються усі
фонетичні, орф ограф ічні і граф ічні варіанти заголовного

ника, звертається у в а га знаком о кли ку в кр угл и х ду ж ках
після даного сл о ва; у формах — перед помилковим на­

слова.

писанням.
Тлумачення реєстрового слова. Предметне значення пов­

Омоніми в С ловнику

виступаю ть я к

окремі загол овн і

слова і позначаю ться вгор і арабськими цифрами. П итання
про омоніми, яким у сло вн и ку пам’ яток писемності більш

нозначного реєстрового слова і граматичне зн ачення неповнозначного встановлю ється на основі в сіх ко н тек стів,

відповідала б н азва «омографи», розв’язано таким чи н ом 6:
омонімами вваж аю ться вл асн і назви різних географ ічних
об’єктів (Б а х н а 1 — н а зва сел а, Б а х н а - — н азва річки);

у яких воно виступає. На відм іну від сло вн и ка су часн о ї

омографічні вл а сн і та за га л ь н і н азви (Береза1— загал ьн а

є слово, отж е, тільки з контекстуальни м Значенням слова.

назва, Б ереза2 — н азва річки ); тотожні за походженням

Оперуючи даним контекстом , документую чи слово даною

слова, ідо виступ аю ть як різні частини мови (В ер хъ 1 —
іменник, Верхъ3 — прийменник); омографи, що виникли

мови, історичний словн и к є словником т ек стів, має сп р аву
тіл ьки з актуалізац ією загал ьн о го поняття, знаком якого

(Госп ода1 — житло.

цитатою, історичний словн и к не може привносити в тлу­
мачення слова не засвідчен е контекстом зн ачення на тій
п ід ставі, що воно існує в сучасн ій мові і, отж е, могло іс­

Господа- зам ість Г о сп о д а р і); слова різного походж ення,

нувати в минулому. У цьому до кум ен тальн ість історичного

що збігли ся в своєму фонемному скл аді вн аслідо к фоне­
тичного розвитку (В е с т ь 1 — дієслово, В е с т ь 2 — іменник);

словника.
Значення реєстрового сл о ва передається за допомогою

омографи, що

еволю ції

еквівал ен та сучасн ої у к р а їн сь к о ї літер атур н ої мови, на­

слова на м етонімічній основі (А постолъ1 — людина, Апостолъ2— кн и га); значеннєво тотож ні сло ва, проте різного

віт ь тотож ного. П роте, якщо реєстрове слово є назвою
як оїсь історичної реал ії, його зн аченн я ви кладається т л у ­

граматичного роду (В ол ы н ь1 ж.. Волы нь2 ч.); слова, утво­
рені від однієї твір н ої основи незалеж но одне від одного,

мачним способом, нап р.: К ви тац ы я... письмове доручення

внаслідок

але з

помилкового

виникли

утраченим

написання

вн аслідо к

значеннєвим

значеннєвої

з в ’ язком

(Гол овн и й 1 —

стосовно голови, Головни й- — центральний); р ізн і за зн а­

про видачу з митного збору певної грош ової суми. При збе­
реженні н азви історичної р еал ії в історичному пласті су ч а с­
ної лексики вона наводиться після відп овідн ої поясню валь­
ної ремарки; н ап р .: Воєвода... (тит ул правителів Молдавсь­

6
К атегор ії омографів, що виступаю ть
перераховую ться в порядку їх частоти.

у

С ловнику, кого князівства т а його синів)воєвода. Зн аченн яд ієслова до­
повнюється вказівкою на його синтаксичну сполучуваність,

— 14
н а п р .: Лиш ити (кого , що кому)— ( заповіст и) залиш ити; (про
що на кому) — (передати н а в и ріш е ння к о м у ) залишити

солю тна частота сло ва, тобто число в с іх його ф іксацій
у пам ’я т к а х , що лягли в осн ову С ловника. Ч асто тність

(що ком у). Значенн я грам атичних реєстрових с л ів — при­
йм енників і сп о л учн и ків — розкриваю ться викладом се-

слова ф іксується також
і від тін к а значення.

м анти ко-си нтакси чни х віднош ень і характеристикою з в ’я ­
з к у м іж членами речення і окремими реченнями, як і вони
вираж аю ть.
Географ ічні н азви поясню ю ться вк азівк о ю на рід назви
(н а зва сел а , річки і т. ін .) та н а м ісцезнаходж ення об’єкта
за

тогочасним

держ авним

і

адм іністративним

поділом.

Геогр аф ічні назви з тери торії п івн ічн ої частини історичної
Б ук о ви н и , я к а в X I V — X V ст. входи ла до скл ад у М олдав­
сь к о го к н я з ів ст в а , а сьогодн і є скл адово ю частиною У Р С Р ,
к ва л іф іку ю ться я к назви «на Б у к о ви н і». Географ ічні назви
з п івден н о ї частини історичної Б укови н и , що сьогодні
входить до скл аду С о ціалістичної Р есп уб ліки Р ум у н ії, к в а ­
л іф ік у ю ть ся я к н азви «в М олдавськом у к н я зівстві» . У в с іх
м ож ливих дл я встан овл енн я ви п ад ках подається сучасний
відп овідн и к н азвано го н аселеного п у н к ту. При особових
н а з в а х церковного походж ення,

я к і бер уть свій початок

в ід ц ерковн осло в’ ян сь к о го , гр ец ько -л ати н ського чи геб рай ського імені, наводи ться ц ерковн осло в’ янський відп о­
відн и к тоді, коли засвідчен е в пам’ятці ім’ я будь-чим від ­
р ізн я ється від ц ерковн осло в’ я н сь к о ї форми (Андроникъ,
цсл. А нъдроникъ). У м іру потреби п ерераховую ться д ал ь ­
ші відп овідн и ки , я к і вк азу ю ть на походж ення й історію
імені

(Аииа,

цсл.

А ньна,

гр.

гебр. H annah).

’А ѵ ѵ а ,

О собові назви ли товсько го походж ення

поясню ю ться н а­

веденим литовським відповідником . При особових

н азвах

тю р кськ о го п оходж ення дається етимологічна д о від ка. Мол­
д а в с ь к і особові назви церковного походж ення поясню ю ться
в к а зів к о ю на відп овідн у ц ерковн осло в’я н сь к у , евен ту ал ь­
но гр ец ько -л ати н ську н а зв у (А лєкса,

цсл.

А лексъ,

гр.

’АА.є|ю£); при м олд авськи х особових н а зва х , що виникли
на основі ап ел я ти вів, наводи ться молдавський апелятив
з викладом його з н а ч е н н я (Бълаурь...ж оліЭ. балаур «змій»).
С у ч асн і відп овідни ки особових н азв наведені тіл ьки у ви­
п а д к у, коли стар а особова н а зва відр ізн яється від сучасн ої
(А л єксан д р ь... О лександр). Гіпокористичні варіанти особо­
вих н а зв п ов’ язу ю ться м іж собою . П рисвій ні прикметники,
утворені від вл асн и х особових н азв, не перекладаю ться,
але п ов’ язую ться з відповідною особовою назвою , коли
вона за свід ч ен а

в С ловнику (В а с ь к о в ъ ...

Побудова словникової с т а т т і.

Пор. В аськ о ).

Кожне загол овн е слово

має лексико-грам атичну хар актер и сти ку. В к а з ів к а на гр а ­
матичний рід іменника визначає його одночасно і я к час­

При

оформленні

після

кож ного

багатозначн ого

його зн аченн я

реєстрового

слова

укладачі С ловника кер увал и ся, з одного бо ку, принципом
історичності, з д р у гого — принципом типовості зн ач ен н я,
його поширеністю. Я кщ о дозволяє прозорість зн аченн є­
вого р озви тку сл о ва, у С ловнику на першому місці ви сту ­
пає зн аченн я, ближче до первинного, хоча б воно було
засвідчен е й незначною к іл ь к іст ю при кладів. Н аступ н і,
вторинні зн аченн я ф іксую ться звичайно в порядку їх типо­
вості, частоти вж и ванн я. Проте зн ачен н я сл о ва н авіт ь
з найвищим показником частоти, але тери торіальн о обме­
ж ене, сто їть на останньом у м ісці, н ап р .: В ѣ р а І . вір а
( I I ) ; 2. вір н іст ь (25); 3. достовірн ість (3); 4 . д о в ір ’я (3);
5. свідчен н я правдивості (8419). О станнє обмежене т іл ь ­
ки грамотами, писаними в кан ц ел я р іях М о лдавського
к н я зівства , отж е, р егіон альн е.
Ілю стративний м атеріал, що наводиться при кож ном у
слові та окремому його зн аченн і, виконує подвійну ф ун к­
цію: служ и ть документацією наявн ості слова в п ам ’я т к а х
даного періоду та обгрунтуванням ви кладу значення. Про­
те у ряді ви п ад ків, коли реєстрове слово означає я к у с ь
історичну реалію , історичну подію, цитата не спроможна
обгрунтувати тлум ачення значення цього сло ва, яке стає
зрозумілим тіл ьки на п ідставі ознайомлення з історичною
літературою предмета, напр.: Ключъ2 — відом ство, що за ­
ймалося збором і зберіганням данини медом та іншими
продуктами. Ч асто звичайна н азва предмета чи явища
дійсності стає зрозум ілою тіл ьки в з в ’ язк у із змістом
усього докум ента, який, проте, неможливо цитувати пов­
ністю . Т р ап ля ється, що в наведеній ілю страції те саме
заголовне слово, здебільш ого служ бове, зустр ічається де­
кіл ь к а р азів, проте в різних ф ун кц іях. У таком у разі
слово, яке має ілю струвати дане значенн я, виділяється
курсивом.
У С ловнику перехрещ ую ться хронологічний і терито­
ріальний принципи наведення ілю страти вного м атеріалу.
З одного боку, подача ілю страцій з певних часови х в ід ­
р ізк ів, з д р у гого — з певних територій в силу н еобхід­
ності збільш ує їх к іл ь к іс т ь при реєстровому сл о ві. Я к
правило, наводяться та докум ентую ться ілю страціями
хронологічно перша й останн я ф іксац ії даного слова в
пам ’ятк ах.
Щ одо ілю стративного м атеріалу, то в С ловнику пред­

тину мови. П означками «зб.», «мн.», «невідм.» відм ічаю ­
ть ся зб ір н і, множинні і невідм іню вані іменники. Форми

ставл ена орфографія ор и гінал у або видання оп у б л ік о ва­
них пам ’ято к, за винятком граф ічних з н а к ів , про як і йшла
мова вище. Н адрядкові букви ввод яться в рядок у к р у г ­

вищ ого і найвищ ого сту п ен ів порівняння

лих д у ж к а х , титла збер ігаю ться над скороченими сло­

км етн и ків

п ри слівн и ків

як існ и х

при­

суп роводж ую ться позначками

вами і буквеними цифрами. Діакритичний зн а к кендеми,

«в. ст.» і «найв. ст.». Крім вк а зівк и на вид д ієсл ова, при

який у графіці X I V — X V ст. позначав и ( і ) , пропускається,
а його графічний еквівал ен т вводиться в рядок у к р у г­

п ерехідних

і

дієсл овах позначається

кер уван н я :

безпри­

йменникове (пряме, непряме, подвійне) і прийменникове.
Б езпосередньо після грам атичної характери стики реєст­
рового сл о ва подається в д у ж к а х арабською цифрою аб ­

ли х д у ж к а х , нап р.: добры(и). Пропущ ені з метою скорочен­
ня цитати слова позначаю ться трьома крапкам и. К рапки,
а також різні позначки і уваги до тексту, введені видавцем

— 15 —
пам’ятки подаються в к р у гл и х д у ж к а х з приміткою «Прим,
вид.». У лам ані дуж ки ввод яться реконструйовані авто ­
рами С ловника здеформовані сл о ва (вєн ьц о ват (вен ь ц и
д ѣ ц к о ва ти ) ) ; зн ак питання б іл я здеформованих с л ів , що
не п іддаю ться р екон стр укц ії (І варейнинахъ

( ? } ) ; фор­

мально не вираж ені члени словосполучення ((б о я р и н ь )
малыи); в ілю стративном у м атеріалі — реконструйовані
видавцем слова і частини сл ів (исъ тем штож к тому тДгло
из в е к а и тепер ( к тому сл у ш а є т )).
К рап ка в рукоп и сах і н адр ядкові зн аки , що не мають
фонетичного зн ачен н я, не бер уться до у ва ги . Р о зділ о ві
зиаки п ублікац ій зб ер ігаю ться. Коли текст ф отокопії р у ­
копису вн а сл ід о к його пош кодження не м іг бути прочита­
ний укладачам и С ловн и ка, про це си гн ал ізу є примітка
редакторів «Прим. ред.». П ісл я кож ної ілю страції н аво­
диться в д у ж к а х місце і дата написання пам ’ятки та шифр
дж ерела, з я к о го взя та цитата. Окремі зн ачення багато­
зн ачного реєстрового сл о ва позначаю ться арабськими циф­
рами і подаю ться з абзац а. У скл адн и х ста ття х, наприклад,
на прийменники і сполучни ки, вво д я ться й римські циф­
ри. В ід тін к и зн аченн я реєстрового слова виступаю ть у ме­
ж ах осн овного зн аченн я також з абзаца.
П ісл я

ви кладу

зн ачен ь

реєстрового сл о ва з абзаца

подаються ф разеологізми за ромбом. Я кщ о ф разеологізм
з в ’язаний лише з одним значенням багатозначн ого реєстро­
вого сл о ва , він наводи ться після цього значення без ромба.
Л е к си к а л ізо в а н і та стій кі словосполучення розміщені
відп овідн о до зн ачень сло ва. В кінці сло вн и ко вої статті
подаю ться словосполучення, що відси лаю ться до інш их
загол овн и х с л ів . При кожному словосп олученні, фразео­
ло гізм і і т. ін. подається цифра частоти. Окремі слова,
що в х о д я т ь до ск л а д у ф разеологізм ів і стій ки х словоспо­
л у ч ен ь і, отж е, ви кладаю ться в рам ках словосполучення,
не б ер уться вж е до у ва ги при ви кладі зн ачень сп іввід н о с­
них загол овн и х сл ів , вр ах о ву ю ться , проте, при обчисленні
к іл ь к о ст і ф іксацій слова в пам ’я т к а х . С тягнен і словоспо­

зує фразеологізми, що м істять у своїй осн ові метафорично
переосмислений образ, який і твор ить зн ачен н я фразео­
ло гічн ого звороту (бити чоломь — просити). П леонастичні
ф разеологічні звороти, поширені окремими словам и (по
доброй воли, по доброю волею — до бр овіл ьн о), не в в а ­
ж аю ться окремими ф разеологічними одиницями. Я к фра­
зеол огічн і звороти у С л овн и ку ви д іл яю ться дво член ні л е к ­
семи, що в сучасн ій мові м ож уть мати однослівний відп о ­
відн и к (крывду д і я т и — кривдити). Д о ф р азео л о гізм ів в ід ­
несені двочленні й багаточленні юридичні терміни (внна
головная— пеня за вби вство; дати по своєм животе — з а ­
повісти), назви у стан о в (велікые рокы — сесія с у д ів вищ ої
ін стан ц ії), назви чи н ів (великыи вистАрникъ — головний
скар бн и к), ти т у л ів (вєликии кнАзь), церковних с в я т і об­
р яд ів (великыи постъ). У С ловнику ви діл яю ться і варіан ти
ф разеологічних одиниць, що від р ізн яю ться лексичними
і граматичними різновидами перемінних скл ад о ви х частин
ф разеологічної одиниці (дати вѣдати, дати знати, дати
оузнамєньє), їх порядком (божиєи милости, милости божии).
Р із н і зн ачення словосполучення ви діл яю ться і позначаю ­
ться буквам и, нап р.: дати (кого) в руки (чиї, кому) а ) під­
корити (кого ком у); б) видати (кого кому).
Словосполучення в сл о вн и ко вій статті подаю ться в а л ­
фавітному порядку, за першим повнозначним словом, не
враховую чи займ енників і ч и сл івн и ків. При неповнозн ачни х сл о вах словосп олученн я не н аво д я ться, за ви н ят­
ком

к о н стр ук ц ії

прийменника

з

відм інковою

формою

імені або займ енника (н а имя), що виділяється й у статті
н а прийменник.
Форми. Крім повного сло вн и ко вого ск л ад у в с іх ста р о ­
у к р аїн ськ и х пам ’яток X I V — X V с т ., у С ловнику подається
повний перелік у с іх грам атичних форм,

що виступ аю ть

у м ові цих пам ’яток. Форми прикм етників, прикметнико­
ви х займ енників і порядкових ч и сл івн и ків н аводя ться в та ­
кому порядку: в однині називний чоловічого роду, сп ільн і
для чоловічого й середнього роду родовий, давальни й,

л у ч ен н я з одним опорним словом і двома означеннями

орудний і місцевий; називний і зн ахідн и й середнього ро­

(бояри вєликии и малыи) виступаю ть у формі дво х окре­
мих словосп олучень. Ф орм ально не виражений член сло­

д у ; відм інкові форми ж ін очого р оду. У м нож ині: форми,
сп іл ьн і для в с іх т р ь о х р о д ів , форми чоловічого, ж іночо­
го і середнього роду. К ож на грам атична форма слова ло­

восп олучення,

який

подається

в

лам аних д у ж к а х , не

береться до у ва ги при обчисленні частоти ф іксацій даного
слова ((б о я р и н ъ ) малыи). У с і фразеологізми і виділені сло­
восп олучення ф іксую ться в С ловнику без скорочень і ви­
носних б у кв.
При виділенні ф разеологізм ів у кл ад ачі Словника спиралиси на кр и терії лексико-сем античні — ц іл існ ість значення,
лекси чн у неп одільн ість, еквівал ен тн ість сл о ву — і стр у к ­

кал ізу є ть ся в ч асі— перша і останн я ф іксац ія в д ж ер елах—
і умовним шифром п о в’я зу є ть ся з пам ’ятками. Проте,
якщ о вона засвідчен а в б агатьо х дж ерелах, у сі випад­
ки ї ї вж и вання не н аво д я ться, а подається скорочення
«і т. ін.» п ісля останн ього шифру. Я к гр аничну к іл ь ­
к іс т ь ф іксацій тіє ї сам ої форми в С ловнику прийнято число
10. Д ублетн і грам атичні форми подаю ться і докум ентую ­

тур н і — більш ий або менший сту п ін ь стій кості компонен­

ть ся окремо. Б іл я кож ної з них у к азу є ться число ф іксацій

т ів , що відтворю ю ться в мовленні (кон тексті) я к готові
мовні одиниці (крєстьноє цєлованьє — при сяга). Допоміж­

у пам ’я т к а х (листа 34; листу 4 9 ). В ар іан тн і граматичні
форми, що відби ваю ть фонетичні зміни в розвитку у к р а їн ­

ним критерієм дл я виділення ф разеологізм ів та стій ки х

сь к о ї мови (листи — листы), т а к само подаю ться і до ку ­
м ентую ться окремо. Цифра, що вк азу є на к іл ь к іс т ь ва ­

словосполучень служ и ла і ї х частотність (чинити знамени­
то, д авати ви д ати — повідомляти). В и ділен і в Словнику
фразеологізми відр ізн яю ться різним ступенем н евивідності
зн аченн я словосполучення із значення окрем их його ком­
понентів. Найбільш ий сту п ін ь ідіоматичності хар актер и ­

ріан тни х форм, може не збігати ся з к іл ь к іст ю поданих
у д у ж к а х дж ерел, коли форми виступаю ть у пам ’я тк ах
д ек іл ь к а р азів на тій сам ій сторінці ( род. одн. боучача 3 —
1434 Cost. I I , 664; 1458 Cost. Ц , 815). Разом подаються

— 16 —

АЛФАВІТ

і докум ентую ться орфографічні й граф ічні варіанти. В и ­
д іл я ю ться і окремо докум ентую ться дієсл івні форми на -т,
сп ущ ені в рядок, що не даю ть змоги встановити твердість

Давні букви

то к , видавці яки х не позначали н адрядкови х б у к в (имєе(т)—
имєєт). Те саме сто сується сл ів з основою на шиплячі.
У кінці катал ога грам атичних форм виступаю ть з окремою
позначкою скорочені написання сл ів , під титлом або без
нього, як і не даю ть змоги встановити грам атичну форму
сл о ва . Н а помилку в написанні грам атичної форми вказує

к н я з ів ст в а ,
типової

виступає

для

сп лутуванн я

б о лгар сько ї

{casus g en eralis),

за

морфології

походж енням

від м ін к ів

і

поява

«загальн ої форми»
форми

називного —

зн а хід н о го однини, що виступала у ф ункції інших відм ін­
к ів . Н а зм іш ання від м ін к ів у цих грам отах впливали й пи­
с а р і, що переносили в старо українськи й текст власти ві
м олд авській мові відм інки , з іменниковим артиклем вкл ю ч­
но. У ви п ад ках уж ивання від м ін к ів, н евласти вих си нтак­
си су ста р о ук р а їн сько ї мови, в С л овн и ку дається позначка
«зам.» (зам ість). Проте для увиразнення характеристичної
і відом ої ще в давн ьор уській мові ко нстр укц ії форми н а­
зивного відм інка однини основ на -а у ф ун кц ії прямого
додатка до інф інітива, тобто у ф ун кц ії аку зати ва (типу
рыба ловити), наводяться серед форм зн ахідн ого . При
визначенні від м ін к ів у пам ’я тк ах, писаних в канцеляріях
М олдавського к н я зівства , вр аховую ться помітні в них
особливості середньоболгарської граф іки, як, наприклад,
сп лутуванн я
пу моушж і
як називний
Відсильні

А — ж — ъ — ь, вн аслідо к чого форми ти­
стан ж з певних ко нтекстах квал іф іку ю ться
однини.
позначки вк азу ю ть на з в ’язо к м іж реєстро­

вими словами і статтями С ловника. П означка «див.» п о в’я ­
зу є варіанти з заголовним словом статті, а також помил­
кові написання з правильною формою слова. С ловникова
стаття може за кін ч увати ся позначками «Див. ще» і «Пор.».
П означка «Д ив. ще» п о в’язує словотворчі (ловищ є — лови ско) або морфологічні (м онастирь— м о н а сти р і) в а р іа н ­
ти слова того самого зн аченн я; вар іан тні назви гео­
граф ічного о б ’єк та; словотворчі варіанти особової н а­
зви (И ваш ко — И ванко); інш омовну і у к р а їн с ь к у форми
за га л ь н о ї або вл асн о ї назви (краль — король, Ланчиця —
Л учи ц я); дієслова недоконаного і доконаного виду з ос­
новним значенням д ієсл ова; дієслова з часткою -ся і сп ів­
відн осн і дієслова без частки -с я ; заголовне слово, що є
членом скл аден ої географ ічної назви, і цю складену
географ ічну н азву. П означка «Пор.» п о в’язує деривати з
базисними

основами:

від д ієсл івн і

1

Аа

—

Бб
Вв
Гг

2
3
4
5

г

£

ж
и
і
к
А
л\
н

■
—

я

о
п
с

т
ОУ И У
ф
X
ш
u
ч
ш
ЦІ Ш,

6

7
8
10
20
ЗО
40
50
70
80
100
200
300
400
500
600
800
900
90

Ии

І і Її
Кк
J1 л
Мм
Нн
Оо

Пп
РР
Сс
Тт
ОУ Уу
Фф
Хх
Оо
Цц

Чч
Ш ш

—

Щщ

—

Ъ

Ъ1

'—

Ы ы

b

—

Ь ь

ѣ

—

ю

—

ъ

ъ

Ѣ

Ю

ю

—

Яя

—

Є є

№
A
лч

900
—

fa

h¥»

—

fa

КС

тфт

60
, ,700
9

А
А

даними географічними назвами, скорочені, гіпокористичні
особові назви з повними назвами, форми вищого і найвищо­
го сту п ен ів прикметників і прислівників з формою звичай­

КГ кг
Дд
Єє Ее
Жж
Зз

—

іменники із сп іввід ­

носними дієсловами; присвійні відантропонім ічні прикмет­
ники з особовими назвам и; відтопонім ічні прикметники з

ного ступ ен я порівняння.

Написання
букв у Словнику

л
Б
Б
Г
КП
А

чи м ’я к іст ь ф л ек сії, а тако ж форми сл ів, взяти х з пам’я ­

зн ак оклику перед нею.
П ід впливом середньоболгарської мови
в грам отах
X I V — X V с т .,
писаних в кан ц еляріях
М олдавського

Цифрові
значення букв

V

400

ПС

А

І або у

—

УМОВНІ

а к т .— активний
а л б .— албанське
ар .— арабське
арам .— арам ейське
б .— біля
баж .-ум . сп .— баж ально-ум овний спосіб
б езо с.— безособова форма, безособове дієслово

17 —

ПОЗНАЧЕННЯ

м ад.— мадярське
м айб.— майбутній час
мин.— минулий час
м ісц .— місцевий відм інок
м н.— множина
м ногокр.— м ногократне дієслово
м олд.— м олдавське

б л .— близько
б. м. н .— без місця написання
бо л г.— болгар ське

м онг.— монгольське

в и г.— в и гу к
відм .— відм інок

н ак . с п .— наказови й спосіб

вір м .— вір м енське

не відчи т.— не відчитано

в ор и г.— в ори гінал і

н едок .— недоконаний вид
неп ерех.— неперехідне
н ім .— німецьке

в. с т .— вищий сту п ін ь
гебр .— гебрайське
герм .— герм анське
го т.— го тськ е

н а з.— називний відм інок
найв. с т .— найвищий ступінь
н в н .— н ововерхньонім ецьке

од н .— однина

г р .— грецьке

одноч.— одночасний з основною дією
о р .— орудний відм інок

д а в .— давальний відм інок
д в .— двоїна

о с .— особа
ос. н .— особова назва

ди в.— дивись
д іа л .— діалектне

п .— після

дієприкм.— дієприкм етник

п ас.— пасивний
п ерев.— переваж но

діеп р и сл.— дієп ри слівник
д ієсл .— дієслово

перед.— передуючий основній дії
п ер ех .— перехідне

д о к .— доконаний вид

перо.— перське
перф.— перфект

ж .— жіночий рід
зай м .— займ енник
зам .— зам ість
з б .— збірний іменник
з н а ч .— зн ачення
з н а х .— зн ахідн и й відм інок

пол.— польське
пперф.— плюсквамперфект
предик.— предикативне слово
прийм.— прийменник
прикм .— прикметник

імп.— імперфект

прим. ви д .— примітка видавця

інф .— інф інітив
іт .— італ ій ськ е

при сл.— прислівник
род.— родовий відм інок

к л . ф .— клична форма
л а т .— лати н ське

рум .— рум унське
с .— середній рід

л и т.— ли товське
м .— місто

с в н .— середньоверхньонім ецьке

2

7— 371

с гр .— середньогрецьке

— 18 —

ск . н .— скорочене написання

су п .— супін
с у ч .— сучасне
с х с л .— сх ід н о сл о в’ян ське

с л .— середньолатинське
сл о в .— сл о в ’янське

т а т .— татарське

сл ц .— словац ьке
сп ол .— сполучник

т еп .— теперіш ній час
т у р .— турецьке

спол. слово — сполучне слово
сп ол уч.— сполучення

тю р к .— тю ркське
у к р .— укр аїн ськ е

с т в н .— староверхньонім ецьке
с т н .— старонордійське

ф .— форма
цсл.— церковнослов’ян ське

с т п .— старопольське

ч .— чоловічий рід

стпр. — староп русське
стф р.— ста рофр ан цу зьке

ч а ст.— частка

сер б .— сербське
с к а н д .— ск а н д ін авськ е

с т ч .— старочеське

с х с н .— східносередньонім ецьке

ч е сь к .— чеське
чи сл .— числівни к

— 19 —

Д Ж ЕРЕЛА ТА ЇХ УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

AAR

A nalele A cadem iei R om anę,
B u cu re$ti,

1907, стор.

seria

II,

t.

X X IX ,

i4 S

647.

Archiwum

książąt

Lubartow iczów

Sanguszków

w Sław u cie, t. I, 1366— 1506, Lwów, 1887; t . I I I ,

AGZ

A kta grodzkie i ziem skie z czasów Rzeczypospo­

АСД

1432— 1534, Lwów, 1890.
Археограф ический сборник докум ен тов, относящ ихся к истории Северо-Западной Р у си , т. I I ,

AKB

lite j P o lsk iej z archiw um tak zwanego B ern ard y ń ­
skiego, t . I, Lwów, 1868.
Оренда вр у ц ьк н х корчем вруцьким міщ анам на
ш ість р о к ів,

AUB

D a m i a n

1489

p .,

М о сква,

Ц ДА ДА СРСР,

В и л ьн а, 1867; т. V I, В и л ь н а , 1869.

ф. Л и то вська м етрика, кн . зап. 4, арк. 35 з в .— 36.
А кВ А К Акты, издаваемые Виленской археограф ической
комиссией, т. I I I , А кты брестского гродского су д а,
Вильно, 1870; т. X I , Акты гл авн о го литовского
трибунала, В и льн о, 1880.
АкЮ ЗР Акты, относящ иеся к истории Ю жной и Западной
России, собранны е и изданные А рхеографической
комиссией, т.

АЛМ

1 (1361— 1598), С П б.,

(1599— 1637), С П б., 1865.
Акты Л и товской метрики, т.

1863; т.

ВАМ

АМВ

АРМ

M oldovenesti din

БСКИ

Л и ст нам існика см оленського О лександра до Ю рія
Гл ібови ча про призначення бояринові К ури лу

B u cu re sti, 1913.
І, вып.

1 (1413—

М ., 1900.
Оренда мита володимирського берестейським є в­

Іван ови чу частини його вотчини, 1495 p ., М о сква,
Ц Д А Д А С Р С Р , ф. Л и то вська м етрика, кн . зап . 5,

ВК

кн.

зап.

4,

арк.

арк. 42 зв.
В и р ок у справі К урила Іван ови ча з його братами
за вотчину, 1495 p ., М осква, Ц Д А Д А С Р С Р ,
ф. Л и то вська метрика, кн. зап. 5 , арк. 43.

ВМБС

Судове ріш ення у справі розподілу м аєтків Андрія

38 зв , — 39.
Оренда мита луц ького євреям на три роки, 1487 p .,
М осква, Ц Д А Д А С Р С Р , ф. Л и то вська метрика,

К орсаковича м іж Борисом Семеновичем, Глібом
Остафійовичем та Іваш ком Совичем, 1495 p ., М оск­

кн. зап. 4, арк. 4 9 — 49 зв.

зап. 5, арк. 58 з в .— 59.

Album paleog rafic M o ld o v e n e sc. D ocum ente d in
secolele al X I V -іе а , al X V -le a si al X V I-le a a d u n a t e
de loan B ogd an . B u c u r e s t i— P a ris, 1926, табл.
№ 34.

А рхЮ ЗР Архив Ю го-Западной Росси и, издаваемый Временной

Комиссией для

разбора древн и х акто в,

высочайше учрежденной при К иевском , П одольском

и

Вольїнском

генерал-губернаторе,

ч.

1,

ва , Ц Д А Д А

ВМ ЗД

С Р С Р , ф.

Л и то вська

метрика,

кн.

Ч асти на грамоти має

скорочення— Р И Б 6 2 0 — 621.
Судове ріш ення про розм еж ування гр у н т ів м іж
дорогицькими землянами Волинськими і П огорільським и, 1495 p ., М осква, Ц Д А Д А С Р С Р,
ф. Л и товська метрика, кн. зап. 5, арк. 53—
53

зв.

В М К Ф С У го д а між княгинею Федоровою

Соколинською
і ї ї сином та м іж паном Богданом Сопичичем про

1890; ч. 8, т. I, К ., 1893; ч. 8, т. I l l , К ., 1909;

маєтки Черею і Т у х а ч ево ,
1496 p ., М осква,
Ц Д А Д А С Р С Р , ф. 389 (Л и то вськ а метрика), on. 1,

ч. 8, т. IV , К ., 1907.

кн. 6, арк. 75.

т. V I, К ., 1883; ч. 4 , т. 1, К ., 1867; ч. 7, т. I I , К .,

2*

A cte

D ocum entele lui $ tefa n cel M are, p u b lica te de
lo an B ogd an , vol. I, B u c u re sti, 1913; v o l. I I ,

реям на чотири роки, 1489 p ., М о сква, Ц Д А Д А

АМЛ

P. B o g d a n ,

BD

II

Акты Л и то вско -р усск о го го судар ства, изданные
М. Д ови ар-Зап ольским , вып. 1 (1390— 1529 г .),

С Р С Р , ф. Л и то всь к а метрика,

D a m i a n

апіі 1426— 1502.— «In stitu tu l de istorie na{ion aI5
din B u cu resti», B u cu re sti, 1947.

1498), собраны Ф . Н . Леонтовичем, В ар ш ава,
1896; вып. 2 (1499— 1507), В ар ш ава, 1897.

АЛРГ

Р. B o g d a n , D oua acte em ise de $ te-

fan s i I lia s fili Iui A lexandru cel B u n .— «A nalele
u n iv ersita{ii B u cu resti. S e ria $ t i i n^e so cia le istorie», an. X V , 1966, стор. 84— 85, 86— 87

— 20 —
В О Р С Р Описание р усски х и сл о вен ски х
мянцевского

ВС

ВСоб.

ВФ

м узея,

рукописей Р у-

составленное

Востоковы м , С П б., 1842.
С татут Казимира В ел и к о го , X V с т ., М о сква, Д е р ­
жавний історичний м узей, зб ір к а гр . У вар о ва,
№ 702.
П ідтвердж ення ли товського кн язя О лександра
Б о гд ан о ві Собачці на володіння землею Ч игиревщиною в Н овгородськом у п овіті, 1495 p ., М осква,
Ц Д А Д А С Р С Р , ф. Л и то вська м етрика, кн . зап. 5,

Д . П . Б о г д a H, С л авян ски е надписи в В а л а хи и ,
М олдове, Т рансильвани и и Д о б р уд ж е.— В Я , 1961,

ДГАА

№ 6, стор. 72— 82.
Д арча грамота воєводи О лександра

ДГВВ

ПО зв.
Грамоты вели ки х кн язей ли товски х с

№ 47.
Н ікор у з Т узар я на місто Т у зар н а

М о сква, Ц Д А Д А С Р С Р , М ежевий від д іл , ф. 1299,
on . 1, од. зб. 4202, арк. 6.

ДГМ
Іваш ко ві Гр нн ькови чу

н а село О секрово, 1498 p ., К и їв, Д ер ж авн а пуб­
л ічн а б ібл іо тека АН У Р С Р , від. I I , № 22199.
П ідтвердн а грам ота Грицка Я глищ еви ча панові
С ен ку Х ом екови чу на володіння кутом поля з сад ­

ДГОБ

GL

р укоп и сів,

zakiadu
№ 2088.
D od atek

ф.

narodowego

Inw entarz

D yplom atów

im ien ia

O ssolińsk ich ,

каш евича, ф. 159, № 4.

Д Г О Б К Д ар ча грам ота м олдавського воєводи О лександра

przy

«Gazecie

Lw ow skiej»

z roku 1853, № 12, стор. 4 8; z roku 1854, № 44,

ГПМ

ДГПМ

П ідтвердж енн я дарчої грамоти Гр уш івсько м у мо­
н а сти р еві, 1404 р .— «Научньге записки Уж городско го госуниверситета», т. X I I I , серия историкоф илологическая, Л ь в о в ,

ГО К ІР

1955, фотокоп.

6h. S .

К уп ка

і

Н я гів ц і,

ДГПР

№ 88, арк. 34 7 — 348.
П ідтвердна грам ота м олдавського воєводи П етра

Грам ота О лександра Казимировича дворянину Ів а ­
н у Р уси но ви чу на село Сомино, 1499 p ., Л е н ін ­

про звіл ьн ен н я сіл Рипчичани, Р а д ів ц і, Добречинещ і, Баланещ і та ін. від у ся к и х повинностей,

гр ад , Б іб л іо тек а ім. С алти кова-Щ едрін а, відділ

1448 p ., М о сква, Ц Д А Д А С Р С Р , М ежевий відділ ,
ф. 1299, on . І, од. зб. 7 226, арк. 15.

р у коп и сів, «Западнорусские акты», № 8.
С тавр о п ігіал ьн а грамота константинопольського

Д Г С В М Д ар ча грамота м олдавського воєводи Стефана Воронецькому монастиреві на вільний в ’їзд за ри­
бою, 1472 p ., М о сква, Б іб л іо тек а ім. В . І. Л е н ін а ,
кол. М аркевича і Л у каш еви ча, ф. 159, № 11.

А Н У Р С Р , ф. 217.
Д ар ча грам ота м олдавського воєводи Петра Х о -

Д Г С В М Щ Д ар ча грам ота м олдавського воєводи Стефана

морському монастиреві на сел а Пратещі та Д іо-

Воронецькому монастиреві на село Щ и лби канії,

нишево Селище, 1456 p ., Ц Д ІА
в і, ф. 2 0 1 , оп. 4 5, спр. 134.

1488 p ., М о сква, Б іб л іо тек а ім. В . І. Л ен ін а ,
кол. М аркевича і Л у каш еви ча, ф. 159, № 8.

УРС Р у Л ьво­

G h. G h і b a n e s c u, Su rete я izvoade, т. X V I I I ,
I a s i , 1927, № 8.

Г С П Т З Грамота м олдавського господаря Стефана I I I В е ­
ликом у кн я зеві Іва н у I I I з пропозицією у к л а с ­
ти договір проти тур ец ьки х загар б н и ків, чер­
вен ь 1484 — березень 1486 p ., М осква, Б ібл іотек а
А Н С Р С Р , № 4 .3 .1 5 , арк. 6 9 — 70.

DBAc

К упчичу на сел а

1429 p ., М о сква, Б іб л іо тек а ім. В . І. Л е н ін а , кол.
М аркевича і Л укаш еви ча, ф. 159, № 3.
Д ар ча грам ота О лександра з К олков П ечерському
монастиреві н а копу грош ей, 1398 p ., К и їв, Д ер­
ж авна публічна бібл іо тека АН У Р С Р , від . I I 1517,

п атр іар ха М аксима К иєво-П ечерськом у монасти­
р еві, 1481 p ., К и їв, Д ер ж авн а публічна б ібл іо тека

ГПХМ

В лади славом .— «Записки О десского общ ества истории я древностей», т. IV , отд. второе и третье,
О десса, 1860, стор. 322.
Д ар ча грамота м олдавського воєводи О лександра

бояринові
tygodniow y

стор. 176; z roku 1857, № 4 0, стор. 166.

ГМ

Д о го вір н а грам ота Іва н а М ирчі, воєводи і госпо­
даря Б ессар аб ськ о ї зем лі, з польським королем

сл у зі Б о гу ш у на село К у ч у р ів, 1422 p ., М осква,
Б іб л іо тек а ім. В . І. Л ен ін а , кол. М аркевича і Л у -

ком, 1463 p ., Л ь в ів , Н ау к о ва бібл іотека А Н У Р С Р ,
відділ

Б и ц і,

Д Г В І С Д ар ча грам ота воєводи Іллі сл у зі С тан у , X V с т .,

1390 по

1569 го д . К -, 1868.

ГГЯ

р.

1432 p ., М о сква, Ц Д А Д А С Р С Р , М ежевий відділ,
ф. 1299, on . 1, од. зб. 4202, ар к . І.

Г В К О О Грам ота вели кого кн язя литовського О лександра
на поновлення привілею

м олдавській

єпископії на сел а А веровці і Грецкоє, 1403 p.,
К р ак ів, Б іб л іо тек а А Н , спр. № 25.
Д ар ча грамота ли товського кн язя В іто в та на село
В е л іє в , 1424 p ., К р а к ів , Б іб л іо тек а А Н , спр.

Д Г В І Н Д ар ча грамота м олдавського воєводи Ілл і слузі

ар к . 5 8 — 58 зв.
Д о зв іл Ф ед ьку Гр игор овичу на лови за Німаном
у Н овгородськом у п о віті, 1499 p ., М о сква, Ц Д А Д А
С Р С Р , ф. Л и то всь к а м етрика, кн . зап . 5 , ар к . 1 10—

ГВКЛ

ДБСН

Александром

A cte M o ld o v e n e ^ ti
p u b lica te
1938.

de

P.

B ogdan,

Д ар ча грамота м олдавського воєводи Стефана
М олдовицькому монастиреві на дві сім ’ї циган,
1434 p ., М о сква, Б іб л іо тек а ім. В . І. Л ен ін а ,
кол. М аркевича і Л укаш еви ча, ф. 159, № 5.

Д Г С М П Б Д ар ча грам ота м олдавського воєводи Стефана
П утненськом у

монастиреві

на

село

Б а л к ів ц і,

1471 p ., М о сква, Б іб л іо тек а ім. В . І. Л е н ін а , кол.

d in ain te de $ tefa n cel M are,

D am ian

ДГСММ

B u cu re^ti,

М аркевича і Л укаш еви ча, ф.

159, №

10.

Д Г С О С Д ар ча грамота кн язя Семена О лександровича к н я ­
зеві

Ю рієві

Борисовичу

на

селище

С ераків,

I

— 21 —
1465

ДГСПМ

p .,

К и їв,

Д ер ж авн а

публічна

бібліотека

3PM

Ч ж усою , 1478 p ., Ц Д ІА У Р С Р у К иєві, Л у ц ь ­
к а гр о д ська к н и га, ф. 2 5, on . І, од. зб. 124
(2127).

Д ар ч а грам ота м олдавського воєводи Стефана
Хом орськом у
монастиреві на село
Глодяни,
1490 p ., М о сква, Б іб л іо тек а ім. В . І. Л ен ін а,
кол. М аркевича і Л у каш еви ча, ф. 159, № 14.
Д ар ч а грам ота к н я зя Свидригайла О льгердовича
сл у зі Х о м я кові молодому С енкові на вотчину
См ордів,

DIR

ЗХП

DC

II.

E d itu ra

A cadem iei

CVD

С Р С Р , ф. Л и то всь к а м етрика, кн. зап. 4, арк. 122
з в ,— 123.
C o n s t a n t i n N. V e l i c h i , D ocum ente іпеdite de la $ te fa n cel Mare la Ierem ia M ovila Valenii-d e-M u n te Apezamantul tip og rafie
«D atina

K.E

кові 1491 р. G unter Z ainer і Św iąto p ełk F io ł przez
K aro la E streich era , W arszaw a, 1867.

Kl
veacu)

P roch ask a,

D ie ln sch riften aus der B u k o v in a . E p ig rap h isch e
B eitrag e
zur
Q uellenkunde der L an d es- und
K irch en g esch ich te. H erausgegeben

A. K ozak, T eil I, W ien , 1903, стор. 6 9.
D ocum entele Moldovene^ti ln a in te de $ te fa n cel
M are, p u b licate de M ihai C ostachescu, v o l. I, Ia ^ i,
1931; vol. I I , Ia ^ i, 1932.

ilu stra^iu n i

de

D im itrie

УРСР у

D an,

Л ь в о в і,

спр. І , арк. 21.
Энциклопедия сл авя н ской
О РЯС

императорской

АН

Cost.

V iena,

Marę, lag i, 1948.

Cost. S . D ocum ente

ф. 201, оп. 4,

1933.
филологии.
под

ред.

Издание

Л К Б В Л и ст польського короля Казимира б іск у п о ві в і­

акад.

ден ськом у та ін. з приводу переговорів з магістром
хрестоносців, 1447— 1492 p ., М о сква, Ін сти тут
росій ської мови АН С Р С Р , а р х ів В . Р о зо ва , № 56,

возн авство. № І, 1968, стор. 68.
З Л Є / К З об ов’ язання луц ького єпископа Іван а дати ко­
ролеві Я гай л у 200 р у ськи х гривен і ЗО коней за
одерж ання гали ц ької митрополії, 1398 p ., М осква,
Б іб л іо тек а ім. В .

1. Л ен ін а ,

M o ld o v e n e ^ ti dela $ te fa n cel M are, pub­

lic a te de M ihai C ostachescu (Su p lim en t la docu­
m entele lui $tefa n cel M are, de I. B og d an ), Ia $ i,

1916, № 118.
Запис н а королівськом у єва н гел ії, X V с т .— М о­

од. зб.

von dr. Eugen

Cost. D. M. C o s t a c h e s c u , D ocum ente dela $ te fa n cel

И. В . Я ги ча. П риложение к ви п у ск у 4Х— 42, П г.,

ф.

256,

карт.

ЛКЗ

кн. З, арк. 9 0 — 94.

68,

вілком ирського та

1.

MB

із

забороною

держати

ар х ів В . Р о зо ва, № 32.
М. B o ś п j a k , О ś ta m p a riji, śtam p aru і izdavacu
u k rajin sk ih in k u n abu la na narodnom jez ik u . B u l ­
le tin Zavoda za lik o v n e u m jetn osti JA Z U , godina
14 (1966) broj 1— 3 , S tra n a 9 2 — 109, X I I , Zagreb,
1967, стор. I I .

рож ницької церкви, 1492 p ., Н ауковий збірник,
річн. V I, У ж город, 1929, стор. 181.
Zbiór praw litew sk ich od roku 1389 do roku 1529.
Tudzież rozpraw y sejm ow e o tychże prawach
od roku
1544 do roku
1563, Poznań, 1841,
стор. 103— 109.

ін .

без його відома н ім ецьку челядь, 1447— 1492 p.,
М осква, Інститут росій ської мови А Н С Р С Р ,

Л ь в ів , т. V , стор. 3; т. X I , стор. 7, 10, 13; т. L I ,
стор. 4 — 5; т. L X X V I , стор. 139— 142; т . C X V ,
стор. 19; т. C L I I , фотокоп.
П окрайній запис із рукописного єван гел ія з ост-

З, 76.
Л ю страція К и ївсько ї зем лі, б л . 1471 p ., М осква,
Ц Д А Д А С Р С Р , ф. 389 (Л и то вськ а м етрика), on . 1,

Л К Н К В Л и ст короля Казимира до н ам існ и ків ко вен ськ о го ,

З Н Т Ш Записки Н ау ко во го товар иства імені Ш евченка,

ZP L

ducis L ith u a n ia e

opera A ntonii

X I V , X V A. M oldova, vol. I (1 3 8 4 — 1475). E d itu ra

1500 p ., Ц Д ІА

ЗОЄ

Codex ep isto laris V ito ld i m agni
1376— 1430. C o llectu s
С гасо ѵіае, 1882.

Populare

1912.
Д П Ж Н Д о го вір між писарем, жизморським намісником
Ф едьком Януш евичем і берестейським бурмистром
Марком Гавриловичем щодо меж ї х ф іл ь вар к ів,

ЗК Є

R om aneasca», 1934.
Запис у восьм и гласн и ку, виданому Ф іолем у К ра­

A cadem iei R e p u b lic ii P opu lare R o m in e , 1954.
C ronica Episcoprei de R a d a u ji cu A pendice de
docum ente slavone o rig in ate j i traduse
mai
m ulte

ЭСФ

G ram oty halicko-w o-

Інвентар м іста Кременця, X V с т ., М о сква, Ц Д А Д А

CEV

R o m in e , 1956, № 8, 10a, 10b, fig . 35.
D ocum ente privin d Isto ria R o m in ie i,

W I. K u r a s z k i e w i c z ,

Олехном

ИК

Introd ucere,

R e p u b lic »

К васи лова і його братаничем

ły ń sk ie X I V — X V w ieku. Stu dium Ją z y k o w e , K ra ­
ków, 1934, стор. 134— 136.

1451 p ., Л ь в ів , Б іб л іо тек а АН У Р С Р ,

відділ р укоп и сів, № 2086.
D ocum ente p rivin d Isto ria R o m in ie i.
vol.

D I R «Л»

розподіл майна м іж В анько м Ч ж у-

Д ар ч а грам ота м олдавського воєводи Стефана
П утненськом у м онастиреві на прибутки від Серетського Т о р гу , 1488 p ., М о сква, Б іб л іо тек а
ім. В . І. Л ен ін а , кол. М аркевича і Л укаш еви ча,

та П р у ті, 1443 p ., М о сква, Ц Д А Д А С Р С Р , М еж е­
вий від д іл , ф. 1299, on . 1, од. зб. 7 2 26, арк. 10.

ДГШ Х

про

сичем з

ф. 159, № 13.
Д Г С П М Н Д ар ча грам ота м олдавського воєводи Стефана
П обратськом у монастиреві на села на р. Побраті

ДГСХМ

Запис

АН У Р С Р , ф. П етрова, № 217.

МЭФ

М олдавия в эпоху феодализма. Т . I. Славяно-молдавски е
грамоты
(X V в .— первая
четверть
X V I I в .) , под ред. проф. Л . В . Черепнина, Киш инев, 1961, № 2, стор. 2— 3.

— 22 —
M ih.

P . M i h a i l o v i c i , O p t docum ente m oldove­
n esti d in ain te de $ te fa n cel M are, «Cercetari isto гісе», an. V I I I — I X , № 1, I a j i , 1933.

П Г В С Р П ідтвердна грамота воєводи С теф анаТоадеру на во ­

M ih . Alb. A lbum de docum ente m oldovenesti din veacul

Д ерж авний історичний а р х ів М о лдавської Р С Р ,
ф. 220, спр. 278.

al X V -lea p u b lica te de Paul M ich a ilo v ici,
1934, фотокоп., № 1.

лодіння селом Ризини, купленим иим у Д о н і, Настиної дочки, за 70 золотих татар ськи х , 1495 p.,

ła s i,

ПГОВ

П ідтвердна грамота воєводи О лександра М олдови-

M ih. Doc. P . M i h a i 1 o v i c i, D ocum entele m oldovenesti

цьком у монастиреві на право перевозу без мита

g a site la C o stan tin op ol (1462— 1755), «Cercetari is-

тр ьо х во зів то ва р ів, 1453 p .. Ч ернівецьки й дер­
жавний обласний а р х ів . К олекц ія до кум ен тів ру­

torice», an. X — X I I , № 1, ła s i, 1936.
Nic. Doc. D ocum ente slavo-rom ane, cu p rivire la re la p ile
J a r i i R om an esti si M oldovei cu Ardealul
X V s ' X V I , de S t. N icolaescu,
стор. 325.

м унського а р х ів у . Грамоти м олд авськи х к н я зів ,
од. зб. 1.

in sec.

B u cu resti,

1905,

П Г П М М П ідтвердна грамота м олдавського воєводи Петра
М олдовицькому монастиреві на чотири с ім ’ї ци­

Н Р Р Г Н ескол ько р у сски х и рум ынских грамот древних
господарей

м олдавски х.

И здал

ф.

И.

ган , 1454 p ., М о сква, Б іб л іо тек а ім. В . 1. Л ен ін а ,

Б ел о ус,

кол. М аркевича і Л укаш еви ча, ф. 159, № 7.

Коломыя, 1879, № 111.
О Б Р Н А. С. О р л о в, Библиограф ия русски х надписей

П Г С М М П ідтвердна грамота м олдавського воєводи Сте­

X I — X V в в ., М ,— Л ., 1936.
ОЖ .ДМ П ідтвердна грам ота про продаж Олехном Ж юси-

селами, млинами і митом, 1443 p ., М о сква, Б іб л іо ­
тека ім. В . І. Л ен ін а, кол. М аркевича і Л у к а ш е­
вича, ф. 159. № 6.

фана М олдовицькому монастиреві на володіння

чем Д робиш у М ж юровичу села Конюхи з Рапотовим і з у сім , що до нього належ и ть, крім О зерян,
1458 p ., Л ен ін гр ад , Ін сти тут істо р ії АН С Р С Р ,
кол. Л и хач о ва, к . 238/128.
ОК.ИВ В ідм ова О лександра великом у кн язеві

ОПВВ

П Г С М М Ц П ідтвердна грамота м олдавського воєводи Сте­
фана М олдовицькому монастиреві на чотири сім ’ї
циган, 1458 p ., М осква, Б іб л іо тек а ім. В . 1. Л ен ін а ,

Іва н у В а ­

кол. М аркевича і Л укаш еви ча, ф. 159, № 9.

си льови чу укласти мир з М енглі-Гіреєм та Стефа-

П Г С Г І М Р П ідтвердна грамота воєводи Стефана Поляи-

ном воєводою,
1496 p ., М о сква,
Б ібліотека
ім. В . 1. Л ен ін а , ф. 2 5 6 , № 7 4 , арк. 27.

ськом у монастиреві на володіння селами Репчи-

В ід м о ва

послам

воєводи волоського

чани, Р а д івц і, Р у со н іг, Б а л а н , Доброчин та двома
млинами і пасікою , 1446 p ., М о сква, Ц Д А Д А

у В іл ьн і,

1493 p ., М осква, Ц Д А Д А С Р С Р , ф. 389 (Л и то всь­
ка м етрика), on . 1, кн . 5, арк. 152— 152 зв.

О П В В Д В ідм ова

С Р С Р , Межевий
7226, арк. 5.

П Д В К А П осольство до великого кн язя ли товського О лек­
сандра від воєводи волоського Стефана через дворника Д ж урж а та писаря М атияш а, 1496 p., М оск­

послам

воєводи

волоського

ва, Ц Д А Д А С Р С Р , ф. 389 (Л и то вськ а метрика),
on . 1, кн . 6, арк. 6 0 — 61.

1496 p.,

П Д С В В П осольство до волоського воєводи Стефана від

М о сква, Ц Д А Д А С Р С Р , ф. 389 (Л и то вська метри­
к а ), on. 1, кн . 6, арк. 61— 62.

Д ж ур ж еві

та писарю М атияш у,

Ф ед ька Гавр и лови ча, 1496 p ., М осква, Ц Д А Д А
С Р С Р , ф. 389 (Л и то вська м етрика), on. 1, кн . 5,

П ам ятники, изданные временной комиссией для
разбора древни х акто в, т . І , изд. I I , К ., 1848,
ф аксиміле.

ПИ

изданные

ПКИП

ф. 3 89 (Л и то вська метрика), on. 1, кн . 5, арк. 148.
П родаж на грамота А ндрійка на село Гр и н ьківц і,

1420 p ., К р ак ів, Б іб л іо тек а А Н , спр. 40.
П Г В С А П ідтвердна грамота воєводи Стефана Аннушці
і М ар ії на володіння спадковим по батьк ові май­
ном, 1489 p ., Д ерж авний історичний а р х ів М олдав­
сько ї Р С Р , ф. 2 2 0 , спр. 278.

П Г В С П П ідтвердна грамота воєводи Стефана П етру Д а н у ,
його братові Є розавові і сестрі Марушці на про­
даж ними селищ а Д ан ова Д ан чул о ві та його брату
Д р а го ту , 1493 p .. Держ авний історичний ар х ів
М о лдавської Р С Р , ф. 220, спр. 296.

арк. 196 зв.
Палеографический изборник. М атериалы
тории ю ж но-русского письма в

П осольство до во л о х ів князем Федором Четвертинськи м , намісником брацлавськи м , та Ф едьком Г а в ­
риловичем, 1492— 1493 p ., М о сква, Ц Д А Д А С Р С Р ,

ПГАГ

1, од. зб.

дворнику

нику

ПВФЧ

1299, on .

Д ж у р ж еві та писарю М атияш у, 1496 p ., М осква,
Ц Д А Д А С Р С Р , ф. 389 (Л и то вська .метрика), on. 1,
кн. 5, арк. 193.

О П С В В В ід м о ва послам волоського воєводи Стефана двор­

Пам.

від д іл , ф.

Киевской

по ис­

X V — X V III

комиссией

для

древни х акто в, вып. 1, К ., 1899, № 2, 3, 9.
П ідтвердна грамота князю Іва н у П утятичу на во­
лодіння дворищами у М ельницькому повіті, 1497 p.,
М осква, Ц Д А Д А С Р С Р , ф. 3 8 9 (Л и то вська

ПЛПС

в в .,

разбора

мет­

ри ка), on. 1, кн. 6, арк. 74.
Промова ли товського посла Стромилова в М оскві
про пропускання російського посла через Л и тву
в М олдавію і про м олдавсько-ли товські відноси­
ни, 1495 p ., М осква, Ц Д А Д А С Р С Р , ф. 79, кн. 1,
арк. 2 2 9 — 230 зв.
м олдавського

П М В П Привілей

воєводи

Петра

Арона

львівськи м купцям на вільний проїзд у М олдавію
і тор гівлю з уплатою мита, 1456 р ., Ц Д ІА У Р С Р
у Л ь в о в і, ф. 131, № 100.

— 23 —

ПМХ

Д арча грамота панові М артину Х ребтови чу н а два

археологической комиссией, под. ред. М. Крупо-

чоловіки осецького д еся тка в Н овгородськом у по­
в іт і, 1497 p ., М о сква, Ц Д А Д А С Р С Р , № 389 (Л и ­

вича, ч. І, В и л ьн о , 1858, стор. 20а.

SD

Д ж у р ж а і Ю рія Щ ербичів,
1493 p ., М осква,
Ц Д А Д А С Р С Р , ф. 389 (Л и то вська метрика), on . 1,

псвв

кн . 5, арк. 151 з в .— 152.
П осольство від волоського воєводи Стефана до в е ­
ликого кн язя ли товського
О лександра
через
дворника Д ж у р ж а та питаря М и хай ла, 1496 p .,
М осква, Ц Д А Д А С Р С Р , ф. 38 9 (Л и то вська мет­

псчк

SL

стор.

перша половина X V в ., К -, 1928.
R e v ista A rh iv elor, an. X I I , № 1, B u cu re ^ ti, 1969.
Р озсудна грамота воєводи Стефана між Іваном ,

СП

го я зы ка, ч. І (без року і місця видання), стор. 41.
А. С о б о л е в с к и й и С. П т а ш и ц к и й ,
имущественно
13.

СПС

РИБ

pentru

RS

R o m a n o slav ica, IV . A so cia jia sla v i^ tilo r din R ep u blica P opu lara R o m Jn a , B u cu re^ ti, 1960, стор. 338.

РФВ
СГЧА

Р усски й ф илологический
1916, стор. 169— 171.

вестн и к,

місця

ви­

т. L X X V , М .,

Собрание государ ствен н ы х и частны х акто в, касаю щ ихся истории Л и твы и соединенны х с ней владений (от 1387 до 1710 го д а), изданное В иленской

архи ве и виленской публичной
вып.

В иленской

биб-

А рхеографической

1 (1 4 3 2 — 1548),

В и л ьн а,

1884,

A cadem ia R ep u b licii P op u lare R om anę. In stitu tu l
de Isto rie $i filo so fie. Stu d ii $i cercetari de isto rie
m edie, I, an. I I , Ian u arie — lu n ie, 1951.
С татут Я гай л а, X V с т ., М осква, Д ерж авний іс­
торичний музей, збір ка гр. У вар о ва, № 702.
D ie a lte s te U rkunde des K lo sters P u tn a . Zur vierhu nd ertjahrigen G edenkfeier des Todes Steph ans des
Grossen. H erausgegeben von prof. dr. Eugen A. K o ­
zak, Czernow itz, 1904, стор. 4.

УКТ

Упоминки, послані кн я зеві Т вер сько м у ,

1488 p .,

М о сква, Ц Д А Д А С Р С Р , ф. Л и то вська м етрика,

ЧІАФ

isto rie, archeologie зі filo ­

IV (без

12,

SС ІМ

logie», an. 1, vol. 1, B u cu re^ ti, 1883, стор. 397.
Р у сск а я историческая библиотека, т. X X V I I . Лито вска я м етрика, отд. І, ч. 1, С П б., 1910.
R ev ista Isto rica R om ana, vol.
дан н я), 1934.

пре-

№

W I. K u r a s z k i e w i c z , G ram oty halicko-w oły ń sk ie X I V — X V w ieku. Stu d ju m języ k ow e, K ra ­
ków, 1934, стор. 135.

и

R IR

1903,

СРК

UKP

A thos, «R ev ista

С П б.,

№ 3.

ф. 159, № 12.

ли товских евреев (1 3 6 4 — 1569), С П б., 1903.
T e o d o r Т. B u r a d a , О ca la to rie la m un tele

век а,

Сборник палеограф ических снимков с древних
грамот и акто в, храняш и хся в виленском цен-

комиссии,

СЯ

польских

X IV

лиотеке. Издание

Іван а
К упчича, 1474 p ., М о сква, Б ібл іотек а
ім. В . І. Л е н ін а , кол. М аркевича і Л укаш еви ча,

1882; т. I I I . Д окум ен ти к истории

Очерки из истории р у сско -

П алеограф ические снимки с р у сск и х грам от

сином В а сь к о в а з Городни к, і М аруш кою , дочкою

Р усско-евр ей ски й ар хи в. Д о к у м ен та и материалы
для истории евреев в России, т. І. Д о к ум ен та
и регесты к истории ли товских евреев (1 3 8 8 —
1550). Собрал и издал С. А. Берш адский, С П б.,

a narod nl osv ety v y d a v a ji

А. С о б о л е в с к и й ,

тральном

RA
РГС

sk o lstv i

CO

111.

кн. 6, арк. 3 5 — 36.
В . Р о з о в, У к р а їн сь к і грамоти, т. І — X I V в. і

Rev.

Casopis pro slovanskou filo lo g ii. S podporou

O. H u jer a M. M urko, ro ćn ik X I V , P ra h a , 1936—
1937, стор. 6 7 8 — 679.

П осольство до волоського воєводи Стефана від
чаш ника Ф ед ька Гавр и лови ча, 1496 p ., М осква,
Ц Д А Д А С Р С Р , ф. 389 (Л и то вська метрика), on . 1,

р

РЕА

S la v ia .

m in isterstv a

дідичем з сел а Биш ковичі П інком Кунаш евичем

ПЧФГ

J in u tu l orheiului

In stitu tu l de isto rie N a jio n a la din B u cu re^ ti, B u c u r e jti, 1944, стор. 7 — 8.

ри ка), on. 1, кн. 5 , арк. 192— 192 зв.
П еремиш льський суд визнає село Частровичі за
в його суперечці з Верещ аком Бутевичем , 1369 p .,
Ц Д ІА У Р С Р у Л ь в о в і, ф. 13, оп. 2, спр. З,

D ocum ente p riv itoare la T argul

p u b licate cu un stud iu in tro d u ctiv de Aurel V . Sav a.

то вськ а м етрика), on. 1, кн . 6, арк. 39.
ПО СВВ П осольство до великого кн язя литовського О лек­
сандра від Стеф ана, волоського воєводи, через

к н . 4, арк. 184.
Чолобитна попа Ісидора і його си н ів Гриня та
Д еш ка архімандритові печерському Ф іл ар ету про
надання їм церковної землі М іховщ ини у П оріччі,
1498 p .,
М осква,
Інститут
росій ської
АН С Р С Р , ар х ів В . Р озова, № 14.

Ш КН

О. Ш а х м а т о в , А. К р и м с ь к и й , Нариси
з істо р ії у к р а їн ськ о ї мови та хрестом атія з пам’ят­
н и ків

ЯМ

мови

письм енської

староукраїнщ ини

X V I I I в в „ К ., 1922, стор. 164— 166.
Я рли к від царя М уртази, 1484 p .,
ЦДАДА
арк.

X I—
М о сква,

С Р С Р , ф. Л и товська метрика, кн. зап. 4,

1 1 2 — 112

з в .,

скорочення — Р И Б 351.

113.

Кінець

грамоти має

— 24 —

ХРОНОЛОГІЧНИЙ СПИСОК Д Ж ЕРЕЛ

Ф ундуш евий запис кн язя Л ю барта Гедиминовича про н а­

К упча грам ота містича л ь в ів сь к о го Г а н ь к а Сварца в Олеш-

дан н я церкві с в . Іван а Б ого слова у Л у ц ь к у сіл Рожищ е,

ка М алечковича на село на р. Щ ирці.
Л ь в і в .— Р 15— 16.

Теремноє, Б у щ у , Мезоч та ін . 1322 p ., 8 гр у д н я, Л у ц ь к .—

АрхЮ ЗР

1/V 1,

1— 4.

Напис 1341 р. на

Т ер ебо влян сько м у

д зво н і,

що

висів

у церкві с в . Ю ра у Л ь в о в і, б. м. н .— О Б Р Н 74— 75.
Грамота вели кого

кн язя ли товсько го

К ейстута та його

брата волинського кн язя Лю барта торуиським купцям,
п. 1341 p ., б. м. н .— Р 1— 2.
Ж а л у в а н а грамота п ольського короля Казимира В еликого
сл у з і своєму Іва н у на дворищ а Занево і Микитино з у гід ­
дями у П ерем иш льській вол ості, п.
Р 2— 4.

1349 р ., К азим ир.—

1368

p ., 1 січ н я ,

Перемишльський су д визнає село Ч астровичі за дідичем з
села Биш ковичі П інком Кунаш евичем в його суперечці
з Верещ аком Бутевичем . 1369 p ., 15 листопада, б. м. н .—

П СЧ К.
К упча грамота В я тсл а ва Д м итровського на дворищ е у В а ­
силя і Г ен к а Скибичів і їх плем інника О лен ка. 1370 p .,
вересень — листопад, Л ь в і в .— Р 16— 18.
Ж ал уван а грамота подільського кн язя О лександра Коріатовича Смотрицькому м онастиреві на млин і різні п ривілеї.
1375 p ., 17 бер езня, Смотрич.— Р 19— 20.

Д арча грам ота Ю рія Б ол кови ча церкві св. Н иколи, зб у ­
дованій ним у Л авр а ш івсь к ім м онастирі, на паш ну і бортну

В кл ад н а грамота кн язя Ю рія Д аниловича Х о лм ського цер­

землі та на тор говел ьн у к л іт к у , бл.
Р 7 — 9.

Сліпче, Космово, Ц уцнево на р. Б у г .

Д о го вір н а

грам ота

К ей стута, Л ю барта,

1350 p ., б. м. н .—

л и то всько -р уськи х

к н я зів

Ю рія Наримонтовича і Ю рія

Я вн у та ,
Коріа-

б. м. н .— Р 4 — 7.

К упча грам ота П етра

Р адц іовсько го

1376 p ., Х о л м .—

Р 2 1 — 22.

товича з польським королем Казимиром Великим та мазовецькими князям и Зимовитом і Казимиром. 1352 p ., чер­
вень — вересень,

кві П ресвятої Богородиці у м. Холм і на села Стриж ево,

у

Анни Радивон-

кової на землю з млином, корчмою і половиною ставу .
1359 p ., П ерем иш ль.— Р 9 — 10.
П ідтвердна грам ота короля Казимира В еликого Х одкові
Б и бельськом у на володіння селом Бибел з присілками Пачковичі, Ж аскови чі, К ом аровичі, У звор отви чі, Н екловичі,
В о р х о ви ч і. 1361 p ., Судом ир.— A G Z 6.
Д ого вір волинського кн язя Димитрія (Л ю барта) з поль­

Ж ал у в ан а грамота кн я зя В л ади сл ава О польського своєму
сл у зі Л адомиру Волош ину на Годле поле і землю по р. Терн а ві. 1377 p ., 2 6 — 31 гр у д н я , Б о х у р .— Р 2 3 — 24.
Д арча грамота кн язя В л ад и сл ава О польського Д рагом иру
і Некрі на села Старуню та Н ове Село в Гал и ц ькій зем лі.
1378 p ., Л ь в ів — З Н Т Ш L I , 4 — 5.
П родаж на грам ота Х о н ьк и В а с к о в о ї, ж інки Д я д ь к о в и ч з ,
на К ален и ків монастир протодиякону Іван у Губц і та його
братові Х о д о р у . 1378 p ., П ерем иш ль.— Р 2 5 — 26.
Д ар ча грамота Чурили Б род овсько го князю Ф едо р у Д а ­
ниловичу та його дітям на село Б родово. 1385 p ., 8 к в іт н я ,
б. м. н .— Р

2 7 — 28.

ським королем Казимиром Великим . 1366 p ., поч. ж овтня,

П рисяж на грамота кн язя Ф едора Д аниловича на вір н ість

б. м. н .— Р

королеві Я га іїл у . бл. 1386 p ., б. м. н .— Р 2 9 — ЗО.

13— 14.

К упча грамота П етра Р адц іовсько го на П неколт у Хлипля
і З а х а р ії Ш улж и чів. 1366 p ., П ерем иш ль.— Р 11— 12.

Напис на печатці, прикріпленій до грамоти засл а вськ о го
кн язя М ихайла, якою він присягає на вір н ість п ол ьсько­

— 25 —

му королеві В л а д и сл аву . 1386 p ., 1 бер езня,
CEV 8— 9.

К р а к ів .—

Закладна грамота М ихайла Іван ови ча О сташ кові Гр игор о­
вичу Д ави довськом у на село Черепине. 1386 p ., 27 липня,
Л ьвів.— Р ЗО— 31.
Дарча грамота к н я зя В іто вта сл у зі В аси лю К арачевськом у
на село Сем’я к ів . 1386 p ., 15 серп н я, б. м. н .— А р х Ю З Р
8/1, 1— 2.

Грамота перемиш льського воєводи Ф ебр уна про продаж
владикою Афанасієм д во х дворищ панові Я ш ку Іспрувськом у. 1391 p ., 1 січ н я , П ерем иш ль.— Р 4 4 — 45.
П оручна грамота к н я зів і бояр за х ід н о р у сь к и х кн язеві
С киргай лу за Гр и дка К остянтиновича, бл.
1392 p .,
б. м. н .— Р 4 6 — 47.
Д арча грамота м олдавського воєводи Ром ана Іваниш у ви­
тязю на села Ч у р сач івц і, Владим ирівці і Б у к у р ів ц і.
1392 p ., ЗО бер езня, Р о м ан .— Cost. І, 7— 8.

Напис на печатці, прикріпленій до грамоти литовського
князя Дмитра К орибута, якою він присягає на вір н ість
польському королеві В л а д и сл а ву . 1386 p ., 23 листопада,
Л уц ьк.— C E V 10.
Вкладна кн язя Дим итрія О льгердови ча Корибута Л авр аш івському м онастиреві. 1386 p ., б. м. н .— Р 3 2 — 33.
Повідомлення перем иш льського судді К остька королеві
Ягайлу про збір податків і в