Головна Українсько-польський словник еквівалентів слова

Українсько-польський словник еквівалентів слова

, ,
0 / 0
Наскільки Вам сподобалась ця книга?
Яка якість завантаженого файлу?
Скачайте книгу, щоб оцінити її якість
Яка якість скачаних файлів?
Українсько-польський словник еквівалентів слова - перше у вітчизняному і польському мовознавстві видання, в якому представлено особливий тип мовних одиниць, що займає проміжне положення між фразеологізмами, словосполученнями і лексемами, у системі української мови та їхній переклад польською мовою. Словник започатковує низку робіт з українсько-польської та польсько-української ідіоматики, нагальна потреба у яких уже існує сьогодні, проте їхнє видання, очевидно, стане можливим у найближчому майбутньому. В “Українсько-польському словнику еквівалентів слова” здійснюється переклад українських найуживаніших нарізно оформлених прислівників, займенників, прийменників, сполучників, вигуків, цетерів, стійких сполук із реформованою частиномовною належністю польською мовою, а також пропонується ілюстративний матеріал щодо функціонування зазначених елементів як у розмовному мовленні, так і у художніх, наукових, офіційно-ділових і публіцистичних текстах.
Рік:
2011
Видавництво:
Укр. мов.-інформ. фонд НАН України, Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад.», Ін-т славістики Пол. акад. нау
Мова:
ukrainian
Сторінки:
316
Файл:
PDF, 30,73 MB

Ключові фрази

 
0 comments
 

To post a review, please sign in or sign up
Ви можете залишити відгук про книгу и поділитись своїм досвідом. Іншим читачам буде цікаво дізнатись вашу думку про прочитані книги. Незалежно чи вам сподобалась книга чи ні, якщо ви відверто і детально розповісте про це, люди зможуть знайти для себя нові книги, які їх зацікавлять.
УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ШФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД НАН УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
“КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ”
ІНСТИТУТ СЛАВІСТИКИ ПОЛЬСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК

АллаЛУЧИК
Ольга АНТОНОВА
Іоанна ДУБРОВСЬКА

УКРАЇНСЬКОПОЛЬСЬКИЙ

словник

ЕКВІВАЛЕНТІВ
СЛОВА

Київ
2011

ББК 81.2ПОЛ-4
Л87
В ід повідальний редактор:
А. А. Лучик
Н ауковий редактор:
В. Косеська-Тошева
Рецензенти:
доктор філологічних наук, професор
О.
В. Тищенко;
кандидат філологічних наук
Г. М. Ярун
Українсько-польський словник еквівалентів слова - перше у вітчиз­
няному і польському мовознавстві видання, в якому представлено особ­
ливий тип мовних одиниць, що займає проміжне положення між фра­
зеологізмами, словосполученнями і лексемами, у системі української мови
та їхній переклад польською мовою.
Словник започатковує низку робіт з українсько-польської та польськоукраїнської ідіоматики, нагальна потреба у яких уже існує сьогодні, проте
їхнє видання, очевидно, стане можливим у найближчому майбутньому.
В “Українсько-польському словнику еквівалентів слова” здійснюється
переклад українських найуживаніших нарізно оформлених прислівників,
займенників, прийменників, сполучників, вигуків, цетерів, стійких сполук
із реформованою частиномовною належністю польською мовою, а також
пропонується ілюстративний матеріал щодо функціонування зазначених
елементів як у розмовному мовленні, так і у художніх, наукових, офіційноділових і публіцистичних текстах.
Словник розрахований на студентів-славістів, викладачів слов’янських
мов, наукових працівників, перекладачів, журналістів, фахівців у галузі
комп’ютерного перекладу та всіх, хто цікавиться проблемами української і
польської мов.
Затверджено до друку вченими радами
Національного університету “Києво-Могилянська академія ”
(Протокол № 10 від 23 грудня 2010 року)
та Українського мовно-інформаційного фонду НАН України
(Протокол № 1 від 8 лютого 2011 року)

ISBN 978-966-2410-27-3

© Лучик А., Антонова О., Дубровська І., 2011

ПЕРЕДМОВА
Пропонований словник є продовженням спостережень над явищами
перехідності в мовній системі. По; рівняно з попередніми “Російсько-укра­
їнським та українсько-російським словником еквівалентів слова” А. Лучик
(Київ, 2004) та «Словником еквівалентів слова української мови» А. Лучик
(Київ, 2008), у зазначеній роботі упорядковані найуживаніші еквіваленти
слова української мови і подані їхні польські відповідники.
Еквіваленти слова становлять одну з найпоширеніших категорій стій­
ких сполучень в українській і польській мовах. Проте саме ці елементи
зазвичай не представлені як в одномовних, так і у перекладних словниках.
Окреме написання і відсутність метафоричного значення, притаманного
фразеологізмам, сприяло тому, що у більшості випадків еквіваленти слова
переважно не були виділені як окрема структурна одиниця у жодній
з відомих в українському і польському мовознавстві лексикографічній
праці. Укладання словників будь-якої мови, беззаперечно, пов’язане з на­
копиченням наукових теоретичних відомостей про її структурні, семан­
тичні та інші особливості. Чим далі йде розвиток лінгвістичної думки, тим
глибше лексикографічна практика відбиває специфіку тієї чи іншої мови.
Складною проблемою при укладанні сучасних словників залишається
визначення слова і його меж. Відкритість цього питання пов’язана з
кореляцією мовних явищ, які викликають появу перехідних елементів,
котрі за певними критеріями можуть бути одночасно віднесені до одиниць
із різним мовним статусом. Це стосується і тих одиниць, які за одними
критеріями кваліфікуються як слово, за іншими - як словосполучення або
фразеологізм. З подібними явищами стикалися дослідники багатьох мов
світу, визнаючи, що саме такі факти свідчать про динаміку лексико-семантичної системи. Проте зазначені елементи й досі належно не проаналізо­
вані в теоретичних доробках і, як наслідок, не висвітлені в лексикографія-

Передмова

4

Передмова

них працях. Хоча сказати, що одиниці перехідних рівнів системи мови
зовсім залишаються поза дослідницькою увагою, було б несправедливим.
У русистиці перехідні мовні структури виокремлені й упорядковані
Р. П. Рогожниковою у “Словаре зквивалентов слова” (М., 1991), пізніше
цим же автором був створений “Толковьій словарь сочетаний, зквивалентньіх слову” (М., 2003). Оскільки зазначені праці стали першою спробою в
цьому напрямі лексикографії, дослідниця запропонувала теоретичне об­
грунтування упорядкованих нею елементів. Еквівалентами слова Р. П. Рогожникова називає “зв’язані сполуки, які характеризуються стійкістю, єд­
ністю значення, здебільшого постійною, незмінною формою. У мовлен­
нєвому потоці еквіваленти слова становлять цілісну одиницю і за наго­
лосом, переважно вони мають один словесний наголос” \ До цього варто
тільки додати, що еквіваленти слова характеризуються неморфологічними
способами творення, застосування яких відбувається за чітко встанов­
леними у мові схемами. Таке визначення адекватно відбиває зміст і форму
еквівалентів слова і є прийнятним для відповідних одиниць будь-якої мови,
зокрема української.
Якщо еквіваленти слова вважати одиницями мовної системи, то вони як
перехідні елементи характеризуються незавершеністю форми і змісту, а це
вносить різнобій у визначення їхнього статусу і місця як складників лекси­
кографічних праць. Спостереження за принципами подання еквівалентів
слова в словниках української мови, де з максимальною повнотою ви­
світлено прості непохідні службові слова, однослівні, з погляду графіки,
прислівники, займенники, прийменники, сполучники, частки, вигуки, по­
казують: складні й ускладнені їх різновиди, чи такі, що мають нарізнооформлене написання, представлені лише частково. Однак поява “при­
рощеного” значення у еквівалентів слова є свідченням нашої присутності
у процесах лексикалізації зазначених одиниць, які з цього моменту вже
повинні ставати фактами словників. Як окремі структурні елементи еквіва­
ленти слова вже представлені у новому 20-ти томному тлумачному
словнику української мови, концепцію до упорядкування якого здійснили
В. М. Русанівський і В. А. Широков *2. Еквіваленти слова розташовуються
5 Рогожникова Р. П. Словарь зквивалентов слова: наречнме, служебньїе, модальньїе единства. - Москва, 1991. - С.4.
2 .Русанівський В. М, Широков В. А. Інформаційно-лінгвістичні основи сучас­
ної української лексикографії // Мовознавство. - 2002. - № 6. - С. 7-48.

Структура словника

5

Реєстр словника. ..

тут після дефініцій певної лексеми, значенню якої відповідає внутрішній
зміст еквівалента слова, за знаком О перед фразеологічними одиницями,
якщо останні мають місце у словниковій статті.
Працюючи над фразеологією української мови, лексикографи звернули
увагу на такі перехідні елементи, котрі, як і фразеологізми, характеризу­
ються цілісністю значення і графічною нарізнооформленістю. Тому деякі з
них, які кваліфікуються нами як еквіваленти слова, віднесено до “Фразе­
ологічного словника української мови” (Київ, 1999). Надання структурам
типу іншим разом, не раз, без оглядки тощо статусу реєстрових одиниць є
виправданим в українській лексикографії, проте викликає сумнів їхня на­
лежність до фразеологічного складу, елементи якого мають, крім нарізнооформленості, образну семантику. Подібна ситуація спостерігається і у
польській лексикографії, де до фразеологічного складу зараховуються оди­
ниці типу па domiar, па doczepkę, w duchu («Wielki słownik frazeologiczny
PWN z przysłowiami», Варшава, 2007), хоча упорядники і цієї праці на­
голошують на метафоричності та багатокомпонентності як основних
ознаках фразеологізмів.
На жаль, і в наявних орфографічних словниках такі перехідні структури
здебільшого не фіксуються, хоча саме орфографічні словники покликані
відбивати способи їх написання. Складність структури еквівалентів слова
позначається на складності їх подання як одиниць словника.

СТРУКТУРА СЛОВНИКА
«Українсько-польський словник еквівалентів слова» містить найпо­
ширеніші одиниці української мови цього типу та їхні відповідники у
польській мові. Еквіваленти слова характеризуються цілісністю значення
та суворо впорядкованою формальною структурою, зумовленою специ­
фікою взаємозв’язків її елементів. Як реєстрові одиниці еквіваленти слова
розташовані за алфавітом.
РЕЄСТР СЛОВНИКА І ЙОГО ВПОРЯДКУВАННЯ
1. До реєстру словника вносяться виокремлені еквіваленти слова і їхні
варіанти: орфоепічні, морфологічні та пунктуаційні.
2. Орфоепічні варіанти еквівалентів слова мають два різновиди:

Структура словника

6

Реєстр словника...

а) акцентні варіанти в реєстровій частині відокремлюються один від
одного крапкою з комою: В (У) Г0СТЯХ; В (У) ГОСТЙХ;
б) фонематичні варіанти, пов’язані з докладною вимовою одного з
компонентів еквівалентів слова або зумовлені прагненням надати мовлен­
нєвому потоку милозвучності, подаються у круглих дужках: НЕ ЛИШЕ
(ЛИШ) ТІЛЬКИ; НА ЧОЛІ З (ЗІ, ІЗ).
3. У круглих дужках подаються морфологічні варіанти “колишніх” імен­
ників, прикметників, займенників, а також числівників, які відрізняються:
а) відмінковими закінченнями: ІНШИЙ РАЗ (ІНШИМ РАЗОМ); В
(У) ТІМ-ТО (ТОМУ-ТО) Й РІЧ, ЩО;
б) граматичними показниками категорії роду: БЕЗ ЛІКУ (ЛІЧБИ); В
(У) СПОДІВАННІ (СПОДІВАНЦІ);
в) граматичними показниками категорії числа: З-ПІД ПАХВИ
(ПАХВ); З ЧУТОК (ЧУТКИ);
г) суфіксальними морфемами: БЛИЗЬКО (БЛИЗЕНЬКО) ВІД; В (У)
СМУЖКУ (СМУЖЕЧКУ).
4. Пунктуаційні варіанти передаються комою в ламаних дужках між
складниками еквівалентів слова: В (У) РЕЗУЛЬТАТІ ТОГО<,> ЩО.
5. У складі еквівалентів слова фіксуються і факультативні компоненти
структури. Вони теж подані у ламаних дужках: ДО ТОГО <Ж>; ЗА

<своєю> звичкою.
6. Деякі компоненти еквівалентів слова можуть замінюватися іншими
елементами, не вносячи суттєвих змін у їхню загальну семантику. Такі
складники подаються у квадратних дужках після тих компонентів, замість
яких вони здатні уживатися: НА [В(У)] ЖАРТ; ЧЕРЕЗ ТЕ [ЦЕ].
7. Варіанти слова, що відрізняються початковим компонентом, роз­
ташовуються в одній словниковій статті у випадку, коли цей компонент не
вносить суттєвих семантичних змін. Такі одиниці відокремлюються одна
від одної крапкою з комою. За алфавітом реєстрових одиниць варіант
подається з посиланням на вихідну реєстрову одиницю: НУ ДО ЧОГО
ТУТ див. ДО ЧОГО ТУТ; НУ ДО ЧОГО ТУТ.
8. Усі лексичні варіанти еквівалентів слова представлені окремими
статтями.

Структура словника

7

Гоаматична інформація

ГРАМАТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ
Для відбиття особливостей граматичної структури еквівалентів слова ви­
користовуються ремарки морфологічного (вказівка на частиномовну належ­
ність) і синтаксичного (у ролі вставного слова, присудка тощо) характеру.
Сполуки, переважно ті, що складаються з прийменника та іменника, в
обставинній функції набувають семантичних зрушень, стають стійкими,
незмінюваними, відриваючись від відмінкових форм, що об’єднує їх з
прислівниковим класом слів. Про прийменниково-іменникове походження
цих елементів здебільшого нагадує тільки нарізнооформлене написання і
тісні асоціативні зв’язки з семантикою елементів, від яких походять еквіва­
ленти слова.
Крім прийменниково-іменникових сполук, прислівникових ознак здат­
ні набувати й об’єднання прийменника з субстантивованим прикметником,
об’єднання двох прислівників, прийменника і займенника та інші сполуки:
БЕЗ ПОТРЕБИ; У ВІДКРИТУ; В (У) МИНУЛОМУ; ЯК НІКОЛИ;
НАД УСЕ; ЯК НАЛЕЖИТЬ.
Найуживанішими у мовленні є такі еквіваленти слова, які за функцією
співвідносяться зі службовими словами:
а) складені прийменники: НА ЗНАК; В (У) РЕЗУЛЬТАТІ;
б) складені сполучники: В ІМ ’Я ТОГО, ЩОБ; НА ЗНАК ТОГО, ЩО;
в) складені частки: А ОСЬ І; АНУ Ж.
Функціональні ознаки деяких сполук можуть виявляти їхню співвід­
несеність з вигуками: АНУ ЛИШ; А НУМО.
В українській мові виокремлюються структури, котрі як на семан­
тичному, так і на синтаксичному рівні виявляють ознаки займенникового
класу слів. Здебільшого ці еквіваленти слова є формами графічно цілісної
одиниці: ДЕЩО: ДЕ БЕЗ ЧОГО; ДЕ В ЧОМУ.
У складі еквівалентів слова фіксуються одиниці, котрі не можна спів­
віднести з будь-якою частиною мови. У цьому випадку класифікаційною
ознакою є їхня синтаксична функція. До таких одиниць належать, наприк­
лад, еквіваленти слова, що функціонують тільки як компоненти присудка:
ПІД СТАТЬ у ролі присудка, ПО СИЛІ у ролі присудка; У ЗГОДІ у ролі
присудка.
Істотну за кількісним складом групу еквівалентів слова становлять
вставні конструкції, які теж внесені до реєстру словника: НА ЖАЛЬ у ролі
вставного слова; ЯК НА БІДУ в ролі вставного слова.

Структура словника

8

Стилістичні характеристики

До реєстрових одиниць словника віднесені й звороти мовлення та
цетери, які використовуються як засоби позначення незакінченості пере­
ліку предметів, дій, подій тощо, котрі переважно подаються в написанні як
скорочення: ФАКТ ТОЙ, ЩО; І ТАКЕ Ш Ш Е (І Т. ІН.).
Граматичні характеристики еквівалентів слова містяться після реєст­
рової одиниці й виділяються курсивом. Граматичні показники окремих
елементів можуть розташовуватись після стилістичних маркерів.
Еквіваленти слова, які не підлягають класифікації за частиномовною
належністю або синтаксичною функцією, у словнику представлено без
граматичних показників.
Одиниці, що функціонують як дві або три частини мови, вважаються
омонімами і виокремлені в різні словникові статті. Кожен з омонімів
позначається цифрою вгорі справа реєстрової одиниці:
ВСЕ (УСЕ) ОДНО1прислівник;
ВСЕ (УСЕ) ОДНО2 частка.
Деякі сполуки в реченні виконують функції тільки чітко визначеної
частини мови, проте в них ще не завершилися процеси остаточної змістової
ідіоматизації, асоціативно викристалізовується лексичне значення повно­
значного слова, живі зв’язки з одиницями, від котрих походить ця струк­
тура. Подекуди в процесі свого функціонування подібні утворення можуть
роз’єднуватися іншими елементами, порушуючи стійкість одиниці. Такі
сполуки кваліфікуються як аналоги відповідної частини мови: НА СТО­
РОНІ аналог прислівника; БЕЗ ВІДОМА аналог прийменника.
СТИЛІСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
1. Більшість еквівалентів слова є стилістично нейтральними одиницями.
2. Стилістична зумовленість еквівалентів слова представлена так:
а) обмежені функціонуванням у розмовному стилі мовлення подають­
ся курсивом: розм.;
б) обмежені функціонуванням у книжних стилях мовлення фіксуються
курсивом книжн. Одиниці, які вживаються в урочистому, піднесеному
мовленні, супроводжуються позначкою висок.; у випадках обмеження
вживання таких еквівалентів слова поетичною сферою за позначкою висок.
подається - поет.;

Структура словника

9

Семантична характеристика

в) позначки офіц., офіц.-діл. вказують на те, що еквівалент слова (або
окреме його значення) характерний для офіційних текстів: офіційний - для
актів різного характеру, офіційно-діловий - для документів;
г) окрему групу становлять позначки, які вказують на сферу застосу­
вання еквівалентів слова. Вказують на те, що еквівалент слова викорис­
товується представниками певного роду занять: канц., техн., військ.;
ґ) часто вживані в художній літературі просторічні та діалектні еквіва­
ленти слова маркуються відповідно прост. і діал.;
д) окремі еквіваленти слова сприймаються як застарілі елементи, тому
описані ремаркою застар.;
е) одиниці з невисокою частотністю вживання характеризуються по­
значкою рідко;
є) еквіваленти слова, які раніше могли належати до літературної мови і
помилково сприймаються носіями української мови як літературні, норма­
тивні, характеризуються позначкою не реком. (не рекомендується).
Стилістичні маркери містяться у словнику безпосередньо після реєст­
рової одиниці.
СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
До кожної реєстрової одиниці додається семантична характеристика у
формі тлумачення. Тлумачення реєстрових одиниць подано в круглих
дужках: З ПОДИВОМ аналог прислівника (відчуваючи, виражаючи зди­
вування).
Як додаткова характеристика тлумачення еквівалента слова викорис­
товується його антонім, поданий здебільшого після тлумачення: З-ПІД
ПАХВИ (ПАХВ) аналог прислівника (з-під внутрішньої частини плечо­
вого згину; протилежне ПІД (ПОПІД) ПАХВУ (ПАХВИ).
Якщо еквівалент слова має два і більше значень, кожне значення тлу­
мачиться окремо.
ПЕРЕКЛАДНА ЧАСТИНА СЛОВНИКА
Польські відповідники до українських реєстрових одиниць подаються так:
а) відповідники до реєстрових одиниць подаються після тлумачення
реєстрової одиниці:
БЕЗ СЛІВ аналог прислівника (мовчки, нічого не кажучи) bez słowa;

Структура словника

10

Перекладна частина...

б) якщо значенню українського еквівалента слова відповідає значення
одного еквівалента слова або слова польської мови, то український еквіва­
лент слова перекладається саме цією одиницею:
В АЖУРІ в ролі присудка (в повному порядку) w porządku;
в) якщо до реєстрової одиниці української мови, крім одного польсько­
го адекватного еквівалента слова, є ще інші поширені відповідники, то
останні, відокремлені один від одного комою, подаються в порядку від
найближчого до дальшого значення:
ВЕСЬ (ВВЕСЬ, УВЕСЬ) ЧАС аналог прислівника (постійно, безпе­
рервно) przez cały czas, ciągle, w dalszym ciągu;
г) якщо в одному із польських відповідників українській реєстровій
одиниці вже є пунктуаційні знаки, то одиниці перекладної частини відок­
ремлюються крапкою з комою:
ВІДТ0ДІ, ЯК аналог сполучника (те саме, що З ТИХ ПІР, ЯК) od tej
pory<9> jak; od czasu<9> kiedy;
ґ) якщо до української реєстрової одиниці не фіксується адекватний
еквівалент слова польської мови, то переклад здійснюється словом або
описово:
В (У) ЛАД аналог прислівника (злагоджено, гармонійно, співзвучно, у
повній відповідності до чогось; протилежне НЕ В ЛАД) книжн.
harmonijnie, zgodnie;
д) якщо реєстровий еквівалент слова багатозначний, то до кожного зі
значень подаються польські відповідники:
В (У) СЛАВІ аналог прислівника 1. (прославлений героїчними под­
вигами, талантом) cieszyć się poważaniem О Він доживав свій вік у славі.
О Dożywał wieku ciesząc się poważaniem; 2. (знеславлений, зганьблений)
w niesławie O Через недобрі чутки у славі він покидав рідне містечко.
О Przez niedobre pogłoski w niesławie opuszczał rodne miasteczko.
ПРИКЛАДИ-ІЛЮСТРАЦІЇ
У словниковій статті наводяться приклади вживання реєстрового ек­
вівалента слова в мовленні. Ілюстрації побудовані на основі публіцис­
тичних текстів і цитат із художніх творів. Такі фрази містяться після оди­
ниць, які є перекладом реєстрового еквівалента слова. Фрази подаються
двома мовами: перша - тією, еквівалент слова якої виступає реєстровою
одиницею, наступна є перекладом попередньої фрази:

Структура словника

11

Приклади-ілю страції

НА БЛАГО аналог прийменника (вказує на те, для щастя, благопо­
луччя чого відбувається дія) dla dobra О Гї праця на благо рідної на­
уки - подвиг. О Jej praca dla dobra nauki ojczystej - czyn bohaterski.
Якщо реєстрова одиниця містить два і більше значень, то фрази по­
даються після кожного з них.
НА [В (У)] CMŹPTŁ аналог прислівника 1. (так, що настає смерть) па
śmierć О Розвідника забили вороги на смерть. О Zwiadowcę wrogi zakatowali na śmierć; 2. (дуже, сильно, нещадно) śmiertelnie się przestraszyć
O Шарудіння під деревом злякало її у смерть. О Szurganie pod drzewem
przestraszyło ją śmiertelnie.
У кінці словникової статті наводяться цитати з художніх та інших
творів авторів ХІХ-ХХІ ст. зі вказівкою їхніх прізвищ або псевдонімів.
В українсько-польському словнику ілюструються тільки українські реєст­
рові одиниці. Якщо у двох різних цитатах, котрі подаються поряд, один і
той самий автор, то цитати відокремлюються одна від одної скісною рис­
кою /, а прізвище або псевдонім автора вказується тільки після останньої
ілюстрації.
Цитата до кожного значення реєстрового еквівалента слова почина­
ється з абзацу.

12

Структура словника

Умовні скорочення

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
виг.
висок.
військ.
див.
діал.
займ.
застар.
знач.
і т. ш.
і T. II.
канц.
книжн.
кого-н.
куди-н.
наук.-метод.
не реком.
неузгодж.
означ.
офіц.-діл.
поет.
прийм.
присл.
прост.
розм.
спец.
спол.
техн.
хто-н.
що-н.

~
--

виїук
високе
військове
дивись
діалектний
займенник
застарілий
значення
і таке інше
і таке подібне
канцеляризм
книжний
кого-небудь
куди-небудь
науково-методичний
не рекомендується
неузгоджений
означення
офіційно-діловий
поетичний
прийменник
прислівник
просторічний
розмовний
спеціальний
сполучник
технічний
хіхьнебудь
що-небудь

А
А БА розм., вигук (виражає здивування, здогад, захоплення, підтвер­
дження якоїсь думки) a widzisz, widzicie, ach to tak! O Думали
сьогодні вранці прогулятися. А ба! Не вийшло. О Zamierzaliśmy dziś
rano pójść na spacer, a widzisz, nie wyszło.
♦ - Степане, запрягай коня! - Якого? - Гнідого. - Нащо? - Поїдеш у
город. -А ба! Я ж казав, що чогось треба буде. Грінченко.
А БАЧ частка (ось, дивись, бачиш) widzisz, a <jak> widzisz
0 Хотілось встигнути виконати це завдання. А бач, не вийшло.
0 Chcieliśmy zdążyć wykonać to zadanie, a jak widzisz, nie wyszło.
♦ - Здоров, Кіндрате! - Влас гукає. - Куди се Бог носив? - А на базар
пашню возив, - Кіндрат йому мовляє. - Що ж, - Влас пита, чи справивсь
молодцем?-А бач, вертаюсь порожнем... Глібов.
АБИ Б <ТІЛЬКИ (Т ІЛ Ь К И )^ сполучник (те саме, що АБИ ЛИ Ш Е
(ЛИШ)1) aby tylko, żeby tylko, byle O Він робив усе, що міг, аби б
повернутися додому. О Robił wszystko, co mógł, żeby tylko wrócić do
domu.
♦ [Кость] готов би душу свою положити, аби б зробити що добре.
Кв.-Основ’яненко.
АБИ Б СТІЛЬКИ (ТІЛЬКИ )>2 частка (те саме, що АБИ ЛИ Ш Е
(ЛИШ)2) aby tylko, żeby tylko, byle <tylko> O Аби б тільки встигнути вчасно закінчити цю роботу. О Żeby tylko udało się skończyć tę
robotę na czas.
♦ І ніколи, доки житимуть люди, не померкне Гоголеве слово... “Аби
тільки слухали та читали ”. Остап Вишня.
АБЙ БЕЗ [В, ВІД, ДО, ДЛЯ, З, ЗА, НА, ПРО, ЧЕРЕЗ] К 0 Г О род.,
знах. або місц. відм. неознач. займенника абихт о bez [w, od, dla, z,
za, na, o, przez] byle kogo, kogokolwiek O Голосувати аби за кого він
не хотів. О Nie chciał głosować na byle kogo.

14

АБЙ БЕЗ (ВІД, З, ДО, ДЛЯ] Ч 0 Г О род. відм. неознач. займенника
абищо bez |od, z, do, dla] byle czego, czegokolwiek O - Треба гово­
рити правду, аби від чого ти не відштовхувався. О Od czegokolwiek
nie zaczniesz, musisz powiedzieć prawdę.
♦ Минулися макарони, рис, порції. А їсти треба. Марія зготовити по­
трапить, аби з чого...Самчук.
АБЙ В [НА] К 0 М У місц. відм. неознач. займенника абихт о obojętnie,
nieważne w [na] kim; w [na] byle kim; w [na] kimkolwiek O Аби на
кому вона не побачила нової сукні, відразу їй хотілось т акої самої.
О Nieważne na kim zobaczyła nową sukienkę, od razu chciała mieć taką
samą.
АБЙ В Щ О знах. відм. неознач. займенника абищо w byle co, w
cokolwiek O Аби в що він не вірив. О W byle co nie wierzył.
АБИ З [ЗА] КИМ орудн. відм. неознач. займенника абихт о z [za] byle
kim, kimkolwiek O Аби з ким зустрічатися не хотілося. О Nie chciał
spotykać się z byle kim.
♦ А кому не звісно, що губернатор так аби з ким не поцілується. Мирний.
АБИ З [ЗА] ЧИМ орудн. відм. неознач. займенника абищо z [za] byle
czym, czymkolwiek O Аби з чим йти на цю розмову він не міг. О Nie
mógł iść па tę rozmowę z byle czym.
АБЙ Л И Ш Е (ЛИ Ш )1 сполучник (приєднує підрядну частину речення
зі знач, умови або мети, для досягнення якої суб’єкт головної частини
готовий докласти максимум зусиль) aby tylko, byleby tylko, żeby
tylko, byle <tylko> O Він нічого не хотів, аби лише його залишили у
спокої. О Nic nie chciał, byleby tylko dali mu spokój.
♦ Вони, певно, не спротивляться його покликові, підуть за ним, аби лише
кивнув, поцілують його, і приймуть його печать, і будуть служити йому, як
служили досі. Франко.
АБЙ Л И Ш Е (ЛИШ )2 частка (служить для обмеженого виділення
слова) aby [żeby] tylko, byle <tylko>, byleby tylko O - Тобі що
робити, те робити, аби лиш не працювати на городі. О - Wszystko
zrobisz, żeby tylko nie pracować w ogrodzie.
♦ -А що, куме, не правду Шльомко казав? - Ба я! Та то видно. Пан усе за
паном. - А кожний аби лише з хлопа здерти! А викришило би вас до ноги!
Франко.

15

АБИ НЕ.., ТО аналог сполучника (те саме, що Я К БИ НЕ) jeśliby nie..,
to; gdyby nie..., to O Аби не він, не зустрілися б ми і сьогодні. О
Gdyby nie on, to byśmy się nie spotkali aż do dziś.
♦ Аби не Січ та Запоріжжя, не було б і гетьмана. В. Шевчук.
АБИ ТІЛЬКИ1 сполучник (те саме, що АБИ Л И Ш Е (ЛИ Ш 1) aby
[żeby] tylko, ażeby tylko O М ені нічого не потрібно, аби тільки
займатися улюбленою справою. О Nic mi nie potrzeba, żebym tylko
mógł zajmować się tym, co lubię. O Ми купили квитки у театр, аби
тільки його розвеселити. О Kupiliśmy bilety do teatru, żeby tylko go
rozweselić.
♦ І коли Зіньові казали: “Чекай, чекай, ось скажу Корчунові”, то він
готов був усе робити, аби тільки не казали. Винниченко.
АБИ ТІЛЬКИ2 частка (те саме, що АБИ Л И Ш Е (ЛИШ )2) aby [żeby]
tylko, byle tylko, byleby tylko O Тобі аби тільки погуляти, а про
справи ти не думаєш. О О tym, co trzeba zrobić nie myślisz, byle tylko
się bawić.
♦Нехай я буду і мужицький поет, аби тільки поет, то мені більше нічого і
не треба. Шевченко.
АБ0.., А Б 0 сполучник (підкреслює взаємовиключення перелічуваних
предметів, явищ; посилює роздільність у чергуванні перелічуваних
предметів, явищ) albo..., albo, b ądź..., bądź, w ten czy inny sposób
<odwrotnie>, tak czy inaczej O Це питання або так, або інакше, але
треба було вирішувати. О Та kwestia tak czy inaczej, ale musiała
zostać rozwiązana. O Увесь день ішов або дощ, або сніг. О Przez cały
dzień padał albo deszcz, albo śnieg.
♦ [Орися:] - Ти знаєш що. Або я твоя жінка, або ні. / Облесний супротив
його опікуна, він був брутальний супроти нього, ніколи не заговорив щиро, а
все або з гнівом, або з кпинами. Франко.
АБО ЩО частка (служить для виразу сумніву, невпевненості,
спонукання до дії) albo co [jak], czy co O - Ти вже вирішуй, як це
зробити або що. О - Zdecyduj nareszcie jak to zrobić, czy co.
♦ Візник підійшов ззаду і став недалеко. - Або що? - обернувся до нього
Доря. - А нічого - дивись. Виростеш - здасться. Коцюбинський.
А ВЖЕ <Ж> частка (служить для вираження емоційного виділення
дії, ознаки) <а> już О А вже він так зрадіє, коли приїде мати. О A już
jak się ucieszy, kiedy przyjedzie matka.

16

♦ А вже ж тії закаблуки Набралися лиха й муки. Шевченко. — А вже ж
так! — згодилась молодша, — мучать, як чорти. Барка.
А ВІДТАК аналог прислівника (після чого-н., потім, далі) potem <zaś>
О Небо затьмарило чорною барвою, а відтак почалася гірська буря.
О Niebo sczerniało od chmur, a potem zaczęła się górska burza.
♦ Ще з рік [Іван] так походив, а відтак оженився. Коцюбинський.
А ВТІМ у ролі вставного слова (виокремлює слово або частину ре­
чення, характеризуючи його як додаткове) a zresztą О А втім, хто
його знає, як відбудеться цей захід. О A zresztą, kto to wie, jak uda się
ta impreza.
♦ А втім, ану ж не бреше? Винниченко. А втім, у “реєстрації” емоцій,
народжених золотою осінню (і життям), автор нітрохи не грішив перед
читачем і собою. Куценко.
АДЖЕ Ж 1 аналог сполучника (приєднує частину речення при ви­
раженні допустово-протиставних відношень) pewnie, chyba, prze­
cież, ale jednak, wszak O Він хоче виконати цю роботу, адж е ж не
робить. О On chce to zrobić, ale jednak nie robi.
♦ Політичний рух, само думання про ширші політичні справи, читання
політичних газет, а далі політична організація і боротьба - все се були речі,
досі чужі селянству, незрозумілі для нього, адже ж його давніші опікуни
малювали йому все те яко речі далекі, недоступні для хлопського розуму, а не
раз навіть попросту заборонені. Франко.
а д ж £ ж 2 частка 1. (служить для підсилення протиставлення) а [по]
przecież, bo przecież, bo, wszak, wszakże O - Чому ж ти не зайшов?
- Адже ж уж е було пізно. О - Czemu nie wstąpiłeś? - No przecież było
już późno.
♦ [Маруся] питається Василя так тихесенько, що й сама гаразд не чула:
- Адже ж ти просватаний. Кв.-Основ’яненко.
АЖ ГЕН (ГЕН-TŹH) аналог прислівника (те саме, що АЖ ГЕТЬ) aż
hen tam , <hen> w oddali, aż tam O Аж ген-ген садок виглядає. О Неп
w oddali widać ogródek.
♦ - Дивився, як там Лев здиха, Аж ген у тій діброві. Глібов. Чорніли вікна
долями чужими. Іван косив аж ген десь по корчі. Л. Костенко.
АЖ TĆ Tb аналог прислівника (дуже далеко) aż tam , aż hen tam , w
oddali O Аж геть за містом побудували вони свою хатинку. О Aż
hen tam za miastem wybudowali swój dom.

17

♦ Так вони добрались до японців - цебто до японської ресторації аж
геть на передмісті, що звалось Українською Слободкою. Багряний.
АЖ ГЛЙДЬ частка (те саме, що КО ЛИ <ЦЕ> ГУ Л ЬК [ГЛЯДЬ]) a tu
patrz, aż patrz, gdy patrzy, ja k nagle, tyle co O Н е встиг водій
порушити правила дорож нього руху, аж глядь - з ’я вився міліціонер.
О Tylko co kierowca złamał przepisy ruchu drogowego, a tu patrz zjawił się milicjant.
♦ Мороз лютує, аж скрипить... Аж глядь! - палати зайнялися,
Шевченко.
АЖ ГУЛЬК частка (те саме, що КО ЛИ <ЦЕ> ГУ Л ЬК [ГЛЯДЬ]) gdy
raptem, a tu patrz, ja k nagle O Хлопці загралися на піску, аж гульк, а
їхній човен далеко віднесло від берега. О Chłopcy bawili się w piasku,
gdy raptem ich łódkę woda zniosła daleko od brzegu.
♦ Еней по берегу попхався, І сам не знав, куди слонявся. Аж гульк - і в
город причвалав. Котляревський.
АЖ ДО прийменник (вживається при вказівці на просторову чи часову
межу чогось; включаючи; також і; включно) aż do О Аж до наших
днів тут зберігаються давні звичаї. О Dawne zwyczaje zachowały się
tu aż do naszych czasów. O У нього все обмірковано аж до дрібниць.
О On ma wszystko przemyślane, aż do najmniejszych szczegółów.
♦ Із Віфлеємської каплиці Аж до всесвітньої столиці Луна, гогочучи,
неслась. Шевченко. Ти бачив, як догорає свічка? Потроху, поволі полум *я
злизує віск, аж до остатку. Близнець.
АЖ ДО Т 0Г О , Щ О сполучник (приєднує підрядну частину речення, в
якій розкривається зміст головної і вказується на межу дії) do tego,
że; do takiego stopnia, że; do tego stopnia, że O Він був ображений
аж до того, що не хотів розмовляти. О Był obrażony do tego stopnia,
że nie chciał rozmawiać.
АЖ ЗЙРК частка (те саме що КОЛИ <ЦЕ> ГУ Л ЬК [ГЛЯДЬ]) aż
popatrz, gdy patrzy, a tu patrz, nagle patrzy O Собака дрімав,
дрімав, аж зирк —кіт наближається. О Pies drzemał, drzemał, nagle
patrzy - a tu zbliża się kot.
♦ Старий сидів в сорочці білій,.. Аж зирк - і наймичка ввійшла На двір.
Шевченко.

18

АЖ НАДТО аналог прислівника (дуже, вкрай, надзвичайно) aż nadto,
aż nazbyt, aż za bardzo, zanadto, zbytnio, zbyt O Аж надто вона
старалась сподобатися. О Zbytnio starała się przypodobać.
♦ А іноді то ще й заплачу, Таки аж надто. Шевченко.
АЖ Н ІЯ К аналог частки 1. (форма негативної відповіді) розм.
bynajm niej, wcale nie, w żaden sposób O - Т и що з розуму зійшов? Аж ніяк. Маю тут серйозну пропозицію. О - Zwariowałeś? - Wcale
nie. Mam tu poważną propozycję; 2. (підсилює певну дію або стан) w
żaden sposób, zupełnie nie, wcale nie, całkiem nie O - Я цього аж ніяк
не розумію. О - Ja tego zupełnie nie rozumiem.
♦ Мирон Данилович дивиться ніби мимоволі, на допитувача, здавшись на
хід подій: як буде — так буде. «Хіба я злісний? — питає в думці, — аж ніяк;
мені однаково». Барка.
Він намагався підтягти все до якогось ідеалу, але життя аж ніяк не
налагоджувалося. Іваненко.
АЖ ÓH. див. АЖ О С Ь (ОН, ОТ)
АЖ 0 С Ь (ОН, ОТ) частка (те саме, що КОЛИ ЦЕ <ВРАЗ (НАРАЗ)>)
aż oto, a tu nagle, ale oto O Щ ойно діти зібралися зробити шкоду, аж
ось іде мама. О Dzieci właśnie chciały coś spsocić, a tu nagle nadeszła
ich matka.
♦ Еней же думав, що вже спала, І тільки що хотів дать драла, Аж ось
Дідона за чуб хвать. Котляревський.
АЖ HÓKH НЕ. див. ПОКИ Н Е; АЖ П О КИ <НЕ>
АЖ ÓT. див. АЖ О С Ь (ОН, ОТ)
АЛЕ Ж 1 сполучник (виражає протиставлення з допустовим відтінком)
ale jednak, lecz jednak О Він зібрався завітати до нас, але ж не
прийшов. О Miał zamiar nas odwiedzić, ale jednak nie przyszedł.
♦ Правда, коронка знайшлась, старий Штор одіслав його, але ж він був
при цій справі. Винниченко.
АЛЕ Ж 2 частка (те саме, що АДЖЕ Ж 2) no bo przecież, wszak<że>, по
bo, a przecież, ależ O - Чому ти не зателефонував до нас? - Але ж не
хотілося зайвий раз вас турбувати. О - Czemu nie zadzwoniłeś do
nas? - No bo nie chciałem was niepotrzebnie niepokoić.
♦ - Але ж сьогодні будень, - обізвалась Василина, і її очі заблищали й
замиготіли. Нечуй-Левицький.

19

АЛЕ <ВЖЕ> Й сполучник (приєднує частину або однорідний член, що
протиставляється попередньому реченню чи члену речення) ale, ale і,
lecz, lecz і О Це була непогана, але й не добра людина. О On nie był
złym człowiekiem, ale i dobrym też nie.
♦ [Векла:] - Де то ти, доню, так довго була? Але вже й не рано.
Кв.-Основ’яненко.
А НЕ ЛИШ £ аналог сполучника (те саме, що А НЕ ТІЛЬК И ) nie
tylko..., lecz [ale] również; nie tylko.., a i; nie tylko; nie zaś O Він
вважав і будні святами, а не лиш е вихідні. О Za święta uznawał nie
tylko dni wolne od pracy, ale również powszednie.
AHETĆ (TÓ) Щ О. див. НЕ ТЕ (ТО) Щ О; А НЕ ТЕ (ТО) Щ О
А НЕ ТІЛЬКИ (ТІЛ ЬКО застар.) аналог сполучника (приєднує такий
член речення, що протиставляється попередньому) a nie tylko, nie
tylko, lecz również O Щ об добре скласти іспити, потрібно регулярно
займатися, а не тільки під контролем батьків О Żeby dobrze zdać egza­
miny, trzeba uczyć się systematycznie, a nie tylko pod kontrolą rodziców.
♦ Не шукайте, не питайте Того, що немає І на небі, а не тільки На
чужому полі. Шевченко.
А НЕ TÓ сполучник 1. (те саме, що А Т О 1 у 1 знач.) bo inaczej; bo,
inaczej O - Одягайся тепліше, а не то замерзнеш. О Ubieraj się
cieplej, bo inaczej zmarzniesz; 2. (приєднує однорідний член речення
або речення, при чергуванні дій) a ja k nie.., to; lub; albo; może
0 - Ми до вас приїдемо машиною, а не то доберемося автобусом.
О Przyjedziemy do was samochodem, a jak nie, to autobusem.
♦ '‘Треба Гонту [покликати]..." “Потім, потім, А не то свяченим... ”
Шевченко.
АНІ (НІ).., АШ (Ш ) сполучник (з’єднує однорідні члени чи однорідні
речення, вносячи значення підсилення та розмежування) ani...ani;
ani, n i..«пі O Він був захоплений роботою; ні книжки, ні друзі його
тепер не цікавили. О On był pochłonięty swoją pracą; nie interesowały
go teraz ani książki, ani przyjaciele.
♦ Не хоче він ні пить, ні їсти і все у мрії порина... Сосюра.
АШ В К 0Г О знах. відм. запереч, займенника аніхт о о niego, u nikogo,
nikogo O Ані в кого за ним серце не заболить. О Nikt się о niego nie
troszczy.

20

АН ІЖ Е НЕ аналог прислівника (нітрохи не, зовсім не) nic a nic, wcale
nie, zupełnie O Одержавши двійку, вона аніж е не переживає.
О Otrzymała dwóję і wcale się tym nie przejęła.
АНІ З Ч 0 Г О pod. відм. заперечн. займенника аніщ о z byle czego, z
czegokolwiek O Ані з чого борщу не звариш. О Z byle czego barszczu
się nie ugotuje.
АНІ (Ш ) КРИХІТКИ (КРИХТИ, КРИХТОЧКИ , КРИХІТО ЧКИ )
аналог прислівника (анітрохи, ніскільки, аж ніяк, зовсім) ani krzty
[troszeczkę, odrobinę, krztyny], ani troszkę, ani odrobiny O 3 самого
ранку вона ані крихти не їла. О Od samego rana nie zjadła ani odrobinki.
АНІ (НІ) КРИХІТОЧКИ, див. АНІ (НІ) КРИХІТКИ (КРИХТИ,
КРИХТОЧКИ, КРИХІТО ЧКИ )
АНІ (НІ) КРИХТИ, див. АНІ (НІ) КРИХІТКИ (КРИХТИ,
КРИХТОЧКИ, КРИХІТОЧКИ)
АНІ (НІ) КРИХТОЧКИ, див. АНІ (НІ) КРИХІТКИ (КРИХТИ,
КРИХТОЧКИ, КРИХІТОЧКИ)
АНІ (НІ) НА ВОЛОСЙНКУ (ВОЛОСИНУ) аналог прислівника
(ніскільки, нітрохи, зовсім) ani na <jeden> włos, ani о [па] krok, ani
trochę O За цілий день важ кої праці вони ні на волосинку не просунулись
уперед. О Cały dzień ciężko pracując, nie posunęli się naprzód ani trochę.
♦ А Параска за всю ту ніч ні на волосину не заснула. Мирний.
АНІ (НІ) НА ВОЛОСИНУ, див. АНІ (НІ) НА ВОЛОСИНКУ (ВО­
ЛОСИНУ)
АНІ (НІ) ПИЛИНИ, див. АНІ (НІ) П И ЛИНКИ (ПИЛИНИ, ПИЛ И Н ОЧКИ )
АНІ (НІ) ПИЛИНКИ (ПИЛИНИ, ПИЛЙНО ЧКИ ) у ролі присудка
(зовсім нічого) ani krzty [troszeczkę, odrobinę, krztyny, troszkę,
odrobiny] O їж і вдома не було ані пилинки. О W domu nie było ani
odrobiny jedzenia.
♦ [Варка:] - Пора протрезвитись тобі, он в закромах [засіках] ані
пилинки борошна, треба жита змолотити! Кропивницький.
АНІ (НІ) ПИЛЙНОЧКИ. див. АНІ (НІ) ПИЛИНКИ (ПИЛИНИ,
ПИЛИНОЧКИ)
АНІ (НІ) РАЗУ прислівник (ніколи) ani razu, nigdy О - Чому ти ні разу
не послухав мене? О -Dlaczego ani razu nie posłuchałeś mojej rady?

21

♦ Була се висока, випростувана, горда пані, котра досі ані разу навіть не
зволила зирнути на нього і загалом з прислугою обходилася, як з худобою або
бездушними меблями. Франко.
АН^Ж 1частка (служить для вираження небезпеки, передбачення чогось
небажаного) a co; a co, jak, a jak О - Ану ж не вивчиш уроків, що вона
тобі на це скаже? О - A jak nie odrobisz lekcji, co ona ci na to powie?
♦ Гнат обійшов увесь двір, заглядав по всіх кутках - теляти нема. Гната
взяла тривога. Ану ж де замерзне, дурне, під тином. Коцюбинський.
АНУ Ж2 вигук (вигук, що спонукає до дії або служить для привертання
уваги) а по, по О - А ну ж, біжи швидше, поклич дівчат! О - А по, leć
prędzej, zawołaj dziewczyny!
♦ Вставай, старий [Дніпро],., на твоїх же берегах новий дали порядок
люди. Дихнуло з півночі і з півдня, з заходу і сходу. Ану ж за руки всі, гей-гей!
Тичина.
АНУ (НУ) ЛИШ (ЛИІ1і£, ЛИШ ЙНЬ) вигук (те саме, що А НУМО
(НУТЕ) а по; по proszę О - Ану лишень, розкажи, чому сьогодні до
школи не ходив. О -N o proszę, powiedz, czemu nie byłeś dzisiaj w szkole?
♦ Покликав він Фортуниху Домаху: - Ану лиш, - каже їй, - порадуй
бідолаху, щоб між людьми і він бринів... Глібов.
АНУ лиш£. див. АНУ Л И Ш (ЛИШ Е, Л ИШ ЕНЬ)
АНУ ЛИШ ЕНЬ, див. АНУ Л И Ш (ЛИШ Е, ЛИ Ш ЕН Ь)
А НУМО (НУТЕ) вигук (виражає заклик, спонукання до дії) <а> по; по
proszę О - А нумо, візьмемося за цю роботу. О - No, bierzmy się do
roboty.
♦ А нумо навалимось на цей бік, а то коли б не перекинулись на бугрі.
Шиян. А нуте, нуте, йдіть швидше Сюди на кулаки лиш ближчеІ
Котляревський.
А НУТЕ. див. А НУМ О (НУТЕ)
А ОН. див. А О С Ь (ОН, ОТ)
А ОСЬ (ОН, ОТ) частка 1. (вказує на предмет, особу, що знаходяться
поблизу) розм. a oto О А ось ця будівля зведена недавно. О A ten oto
gmach został wzniesiony niedawno; 2. (вказує на вичерпану відповідь)
a oto, a takie О -Я к е ти любиш взуття? - А от яке: сучасне, красиве,
на невеликому підборі та зручне. О - Jakie buty lubisz? - A takie:
nowoczesne, ładne, na niewysokim obcasie i wygodne; 3. (служить для
підсилення предикативної частини при відповіді на запитання) otóż,

22

no cóż O - Я б поїхав. Але як бути з роботою? - Л о т поміркуємо і
вирішимо. О - Pojechałbym, ale co będzie z pracą? - No cóż, za­
stanowimy się i podejmiemy decyzję; 4. (служить для зіставлення зі
змістом попереднього речення) zaś, книжн. a więc Цей клас показав
добрі результати в кінці року. А от у паралельному класі є від­
стаючі. О Та klasa na koniec roku osiągnęła dobre wyniki, w rów­
noległej zaś klasie są uczniowie, którzy nie nadążają z nauką; 5. (вжи­
вається при переході до іншої думки, теми розмови) a więc, otóż, zaś
О - А от зі мною був такий випадок. О - Ja zaś miałem taki przypadek.
♦ А ось ще осталось Півбубличка. Шевченко.
- Як нам, дядьку, будеш давати хліба? - А от як: держи свій оклунок...
Кв.-Основ’яненко.
Тетеря-хлопець бойовий... Наче такий, що й дисципліни не попустить, а
от не клеїться. Відстають із сівбою. Тютюнник.
А ОТ. див. А О СЬ (ОН, ОТ)
А ОН І. див. А ОТ (ОСЬ, ОН) І
А О СЬ І. див. А ОТ (ОСЬ, ОН) І
А ОТ (ОСЬ, ОН) І частка (вживається з відтінком упертості при
вираженні відмови, вказує на появу особи, предмета, явища, що
очікуються) a właśnie, że; otóż і; jednak<że>; wszakże O - Ти цього
не зробиш !-А от і зроблю. О -N ie zrobisz tego! - A właśnie, że zrobię!
♦ - А от і Мірошниченко! - посміхнувся йому трохи побитий віспою
невисокий Іван Руденко. Стельмах.
А САМЕ сполучник 1. (приєднує член речення, частину речення, які
конкретизують висловлену думку) a mianowicie, inaczej, innymi słowy,
czyli O - Я поїду туди, де найбільше потрібен, а саме на будівництво.
О - Pojadę tam, gdzie jestem najbardziej potrzebny, czyli na budowę;
2. (приєднує однорідні члени речення перед їхнім переліком) a m ia­
nowicie, to znaczy, a więc О Сьогодні у класі немає двох учнів, а саме:
Ш евченка і Сидоренка. О Dzisiaj nie ma dwóch uczniów, a mianowicie
Szewczenki i Sydorenki.
♦ Гавкання їхніх гаубиць і завивання шестиствольних мінометів раптом
обірвалося, а саме зараз для атакуючих найбільш потрібне їхнє прикриття.
Доломан.
Під воєнізованими слід розуміти формування, які мають організаційну
структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість
та дисципліну. Кримінальний кодекс України.

7Л
А ТАКОЖ (Т А К 0Ж ) сполучник (служить для приєднання ще одного
члена речення) ja k również, a także, oraz О На обіді були державні
діячі, а також керівники Товариства дружби. О Na uroczystym
przyjęciu byli obecni działacze państwowi, a także zarząd Towarzystwa
Przyjaźni.
♦ Хочеться мені хоч одним оком поглянути ще на Італію, а також
побути на селі. Коцюбинський.
А ТАКОЖ (Т А К 0Ж ) І (Й) сполучник (те саме, що ТАК САМО у
1 знач.) ja k również, a także і, tak samo і, oraz О Сьогодні вчителі, а
також інші працівники освіти, відзначали своє професійне свято.
О Dzisiaj swoje święto zawodowe obchodzili nauczyciele oraz inni pra­
cownicy oświaty.
♦ Як відомо, реформа 1861 року в Росії', а також і на Україні, дала
початок ліквідації феодально-кріпосницького ладу. Минуле укр. театру.
А ТАК САМО <І>. див. ТАК САМО <І>; А ТАК САМО <І>
А ТО сполучник 1. (зв’язує речення, у другому з яких називаються дії,
події, що могли б відбутися, якщо б для них не стала перепоною дія,
подія, яка називалася у першому реченні) bo, bo inaczej О - Добре,
що ми були вдома, а то довелося б нам їхати назад. О - Dobrze, że
byliśmy w domu, bo inaczej musielibyśmy jechać z powrotem;
2. (приєднує останній однорідний член при переліку кількох дій із
семантичним відтінком протиставлення попереднім) a może, albo
О Він працює, потім грає з братом, а то раптово вийде на вулицю.
О On pracuje, bawi się z bratem albo niespodziewanie wychodzi na dwór;
3. (приєднує частину речення при вираженні причинового обґрун­
тування) bo, ponieważ, dlatego że O - Сядьмо, а то я буду довго
розповідати* О - Usiądźmy, bo długo będę opowiadał; 4. (приєднує
частину речення з констатацією того, що протиставляється умові, яка
висловлена у першій частині) bo, inaczej, bo już O Хоча б дощик
пішов, а то спека вже набридла. О Żeby choć deszcz zaczął padać, bo
już wszyscy mają dość upału.
♦ - Дядьку Замфіре, дядьку Замфіре! ваш виноград рубають. Біжіть
мерщій, а то весь вирубають та спалять. Коцюбинський.
Ще, на щастя, не за звіром Гналася юрба, - спинилась, А то б, може, на
поета Не конечне подивилась. Леся Українка.

24

Тепер мені спокійніше, ат о я за турботами не міг часом спочивати як
слід. Коцюбинський.
Не жаль було давно одбутих... моїх кровавих тяжких сльоз. А їх чимало
розлилось На марне поле. Хоч би рута, А то нічого не зійшло. Шевченко.
A TÓ Й сполучник (приєднує член речення, що конкретизує, уточнює
попередній) a <może, nawet> і, albo і О Він буде тиждень, а т ой
два, вдома. О On będzie w domu tydzień albo i dwa.
♦ Коли б хоть горілки був пив, то ще не дивувався б тоді, а той горілки не
кушав, а таке зводить, що сміх і людям уповідати. Федькович.
А Т У Д И Ж . див. ТУДИ Ж ; А ТУДИ Ж
А ХІБА Ж Ш ? див. ХІБА Ж Ш ? А ХІБА Ж НІ?
АХ<,> ОТ (ОН, ОСЬ) <ВОНО> Я К (ЯКЕЧКИ)! див. О Т (ОН, ОСЬ)
<ВОНО> Я К (ЯКЕЧКИ)! АХ^> О Т (ОН, ОСЬ) <ВОНО> Я К
(ЯКЕЧКИ)
Ах^> ТИ <Ж > вигук (вигук при вираженні обурення, незгоди, здивування, докору, жалю) a niech to О - А х ти, лихо яке, я ж, здається,
газ не вимкнула. О - A niech to, zdaje się nie wyłączyłam gaza
♦ - Ах ти ж люципер, бовдур царя небесногоі - цідив крізь зуби Бодня,
заганяючи Мурад-пашу в куток. В. Шевчук.
А ЧИ ТАК <В О Н 0>? див. ЧИ ТАК <ВОНО>? А ЧИ ТАК <ВОНО>?
АЧ Я К аналог прислівника (підкреслює більший ступінь якості) по
masz сі, patrz <по>, popatrzcie (popatrz), widzicie (widzisz) O - А ч як
вирядився, мабуть, на побачення поспішає. О - Patrz, jak się wystroił,
pewnie na randkę pędzi.
♦ Га бодай ти здох! Ну ви подумайте, собака, а такий жалісний і таке
витворяє. Ач як повзав. Довженко.
А [ТА] Щ Е<Й> аналог сполучника (приєднує частину речення, що
виражає невідповідність з відтінком припущення, докору, іронії,
осуду) a przecież, a na dodatek О - Ти зовсім мене забув, а ще й
давній приятель. О Zupełnie о mnie zapomniałeś, a przecież jesteś
moim starym przyjacielem.
♦ - Торочиш таке, а ще вчителька! Довженко.
А [ТАК] Щ 0 <Ж> частка 1. (виражає спонукання до наступного
висловлювання) по і со, по to co, a co О - Ти поїдеш з на м и ? -А що? Тоді треба купити ще один квиток. О - Jedziesz z nami? - A co? - То
trzeba kupić jeszcze jeden bilet; 2. (підкреслює зв’язок зі змістом

25

попереднього висловлювання) to co, і co О - Так що ж, ти теж у
цьому класі навчаєшся? - Так, у цьому. О - То co, ty też chodzisz do tej
klasy? - Tak, do tej; 3. (служить для вираження погодження, схва­
лення, подиву, несхвалення) а со, і со О - А що, ти ще не обідав?
О - A co, jeszcze nie jadłeś obiadu?
А Щ 0Б частка (служить для підсилення протилежного значення) żeby
<to>, a żeby О Він, а щоб заплакав, нізащо. О Żeby on płakał - nigdy w
życiu!
♦ Звісно, молодецьке, парубоцьке діло! А щоб їх хто міг зопинити? Ну-ну,
кусала такси Кв.-Основ’яненко. - А щоб же тебе муха вбрикнула, що ти
вигадала! - повеселішав Остап. Коцюбинський.
А Щ0<^ КОЛИ розм., частка (служить для з’ясування можливостей
якої-н. дії, факту) a co gdy (gdyby), a co jeśli (jeżeli), a co jak , a gdyby
tak О - Кого ми ще запросимо на вечір? - Як ти гадаєш, а що коли
Катю? О - Kogo jeszcze zaprosimy na wieczorek? - Jak sądzisz, a
gdybyśmy tak zaprosili Katię?
♦ - А що, коли справді тікають? - не вірячи самому собі, подумав дід і
відчув, як серце забилося йому швидше й жвавіше. О. Соколовський.
А ЩО КОЛЙ Б частка (те саме, що КО ЛИ Б <Ж Е ТО> у 2 знач.)
gdyby, żeby, a gdyby tak О - А що коли б ми разом повечеряли? О - А
gdybyśmy tak razem zjedli kolację? O - А що коли б ми зробили ось
так? О - A gdybyśmy to zrobili w ten sposób?
А Щ 0 <Ж> ЯК. див. Щ О ЯК; А Щ О <Ж > Я К
А <ЩО> <^>Я К Б И частка (те саме, що А ЩО<,> КОЛИ) a co gdy, а
gdyby tak, a co jeśli, a co ja k О - А що якби ти не сердився на
оточення? О - A gdybyś tak się nie złościł na wszystkich dookoła?
♦ А що, якби знайшлася хоч одна [книжка], - в монастирі десь або на
горищі? Л. Костенко.
А ЯК ЖЕ. див. Я К Ж Е; А [ТА] Я К Ж Е
А ЯК Щ 0; НУ, А Я К Щ О 7 частка (те саме, що А ЩО<^> КОЛИ) а со
gdy, a gdyby tak, a co jeśli, a co jak , a jak, a może jednak О - У мене
нічого не вийде. - А якщо спробувати? О - Nic mi z tego wyjdzie. - A
może jednak spróbujesz?
♦ - Дуже вас прошу, - благав поранений, - не женіть мене звідси в
санвзвод... - А якщо зараження? Гончар.

26

Б
БА НІ частка (служить для протиставлення невідповідності однієї
частини висловлювання інший) a właśnie, że nie, ale nie, ale gdzie
tam , ale co ty, ale zapomnij, ale gdzieżby, to nie O -Я д у м а в , спокійно
посиджу увечері, почитаю. Ба ні! У нас ціла дискусія розгорнулася.
О - Miałem zamiar spędzić spokojnie wieczór, poczytać. Ale zapomnij!
Zaczęła się cała dyskusja.
♦ Питається у хлопчика: Що, титаря вбили? - Ба ні, дядьку; батько
казав, що його спалили. Шевченко.
БЕЗ ВАГАННЯ аналог прислівника (не виявляючи сумнівів, впевнено)
bez wahania, zdecydowanie О Він прийняв це ріш ення без вагання.
О Podjął tę decyzję bez wahania.
♦ Отож, чини, як я, і миті в вічі дивися завжди радо й без вагання.
В. Стус.
БЕЗ ВИНЯТКУ аналог прислівника (не виключаючи нікого, нічого)
bez wyjątku О На збори з'явилися всі без винятку. О Na zebraniu
pojawili się wszyscy, bez wyjątku.
♦ Дідок відбув звичні чемності в привітанні, з розпитами про здоров 'я
всіх без винятку, і почав торг. Барка.
БЕЗ ВІДОМА аналог прийменника (указує на того(тих), погодження
якого(-их) на відбування дії не одержано, або на того, всупереч
побажанню якого відбувається дія) bez wiedzy [zgody] O - H e бери
книжок без відома брата. О - Nie bierz książek bez wiedzy brata.
O Вона взяла велосипед без відома брата. О Ona wzięła rower bez
zgody brata.
♦ Моя жінка, твоя мати, Без відома мого Просила на оріхи Тобі золотого.
Руданський.
БЕЗ ВПИНУ, див. БЕЗ УПИНУ (ВПИНУ, СПИНУ)
БЕЗ ДУШ І застар., аналог прислівника (дуже сильно, до нестями) bez
pamięci, ze wszystkich sił, ile (co) sil, do szaleństwa O Без душі співали
вони хором увесь вечір. О Cały wieczór śpiewali ile sił. O Він її кохав
без душі. O Kochał ją do szaleństwa.
♦ [Виборний:] - Наталка без душі його любить, через його всім женихам
одказує. Котляревський.

27

БЕЗ ЖАРТІВ аналог прислівника (серйозно, не жартуючи) bez żartów,
poważnie О Всю інформацію було сприйнято без жартів. О Tę
informację przyjęto całkiem poważnie.
♦ - їй-богу, кращі, Петре, - сказав Тарас примирливо. - І вам робота
буде, - додав без жартів. В. Шевчук.
БЕЗ ЗАПЙНКИ; БЕЗ ЗАПИ Н КИ аналог прислівника (не спиняючись;
не мати труднощів у виборі слів при вимові; протилежне З ЗАПИН­
КОЮ у 1 знач.) bez zająknienia, bez namysłu, ja k z nut O Він без
запинки прочитав увесь вірш. О Wyrecytował cały wiersz bez zająk­
nięcia. O Він брехав без запинки. О Kłamał jak z nut.
♦ Як же почав [Василь] херувимську, так таку, що й сам дяк не вмів у лад
узяти, а Василь без запинки так усі голоси і покрива. Кв.-Основ’яненко.
БЕЗ ЗАТРИМКИ аналог прислівника (негайно, не зупиняючись) bez
zwłoki, niezwłocznie, natychmiast O Відповідь пролунала без затримки.
О Odpowiedź podano natychmiast.
♦ Винигцуючи гарнізон, треба було водночас виламати передні двері, щоб
перші атакуючі влетіли в будинок без затримки. Гончар.
БЕЗ ЗАЦІКАВЛЕННЯ аналог прислівника (те саме, що БЕЗ ЦІКАВО­
СТІ) bez zainteresowania [zaciekawienia] О Вона слухала його розпо­
відь без зацікавлення. О Słuchała jego opowieści bez zainteresowania.
БЕЗ ЗНАДОБИ розм., аналог прислівника 1. (те саме, що БЕЗ ПО­
ТРЕБИ у 1 знач.) niepotrzebnie О Виявилося, що город полили без
знадоби, за годину пішов дощ. О Okazało się, że warzywa zostały
podlane niepotrzebnie, za godzinę zaczął padać deszcz; 2. у складі при­
судка (те саме, що БЕЗ ПО ТРЕБИ у 2 знач.) niepotrzebny, nieprzy­
datny, nie przyda się O Цей дохід мені без знадоби. О Ten dochód jest
mi niepotrzebny.
БЕЗ <НАЙМЕНШИХ, ВСЯКИХ> ЗУСИЛЬ (ЗУСИЛЛЯ) аналог
прислівника (легко, без напруги; протилежне З ТРУДОМ) bez wy­
siłku [trudu, trudności] O Він без зусиль знайшов мою оселю. О Оп
bez trudu znalazł mój dom.
♦ Слідчийрадів, що без зусилля знайшов свідка, а може, і замішаного в це
незвичайне злочинство. Гжицький.
БЕЗ <УСЙКОГО> ІНТЕРЕСУ аналог прислівника (те саме, що БЕЗ
ЦІКАВОСТІ) bez <żadnej, żadnego> [zainteresowania, zaciekawie­
nia, ciekawości], nie interesuje <kogoś coś> O Він старанно, але без

28

інтересу розглядав картину. О Dokładnie, ale bez zainteresowania
oglądał obraz. / / у ролі присудка O Йому розваж альні телевізійні
передачі - без інтересу. О Programy rozrywkowe go nie interesują.
♦ Потім Марченко підійшов до того вікна, що освітлювало коридорним
світлом хазяйську кімнату і, спершись на стіну, став безцеремонно, хоч
нібито й безусякого інтересу, розглядати професорові покої. М. Хвильовий.
БЕЗ КІНЦЙ розм., аналог прислівника (дуже довго, постійно, не пере­
стаючи, тривало) bez końca, bez przerwy, ciągle O Хоча вони й друзі,
але без кінця сперечаються одне з одним. О Mimo że są przyjaciółmi,
bez przerwy się sprzeczają.
♦ Він усміхався, плакав і без кінця повторював далеке рідне слово, яке
зненацька зринуло й спливло йому на пам'ять разом із милим образом.
В. Шевчук.
БЕЗ К Л 0П О Т У аналог прислівника 1. (без труднощів, не докладаючи
зусиль) beztrosko, bezproblemowo О Ж ив він собі без клопоту. О Żył
sobie beztrosko; 2. (у ролі додатка) bez kłopotu, bez problem u O Bu
можете без клопоту виплачувати пенсію за допомогою платіжної
картки. О Mogą państwo bez problemu wypłacać emeryturę za pomocą
karty płatniczej.
♦ - Схопили шилом патоки! - збагнув Непран притичину. - Це, мабуть,
найманець, із німчури. Таке добро могли без клопоту узяти будь-де. В.
Шевчук.
БЕЗ КОПІЙКИ аналог прислівника (зовсім без грошей) bez grosza
О Починати нове життя без копійки було дуже складно. О Rozpo­
częcie nowego życia bez grosza było bardzo trudne.
♦ [Вартимець:] — Скрізь однаково, і акти складені, що я винен; з посади
відхилять, от що. Спішіть і ви звідси, бо роботи ремісникам не буде.
Звільнять, аби зоставлять без копійки. Барка.
БЕЗ КРАЮ аналог прислівника (постійно, безперервно, дуже, над­
звичайно) bez końca [przerwy], ciągle O - Вона дуже гарно читає
вірші, я мож у слухати її без краю. О Ona tak pięknie recytuje wiersze,
mógłbym jej słuchać bez końca.
♦ Без краю топкі болота, без краю пагубні озерця, перед очима встала
та, що рицар звав би: дама серця. Гончар.
БЕЗ ЛАДУ аналог прислівника (абияк, як попало) bezładnie, chao­
tycznie, niedbale, bez ładu i składu O На столі без ладу леж али

29

книжки, зошити, рукописи. О Na stole bezładnie leżały książki, ze­
szyty, rękopisy.
♦ Батько без ладу все то замикає, то відмикає шухляди столу, по кілька
раз із неуважною заклопотаністю обмацує кишені й занадто пильно по­
глядає на Отто. Винниченко.
БЕЗ ЛІКУ (ЛІЧБИ ) аналог прислівника (те саме, що БЕЗ РАХУНКУ)
bez liku, niezliczona ilość O 3 цього приводу він придумав оповідань
без лічби. О Na ten temat napisał opowiadań bez liku.
♦ Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами,
що просвітив не словом, а вогнем, боровся не в покорі, а завзято, і мучився не
три дні, а без ліку, та не назвав свого тирана батьком... Л. Українка.
БЕЗ Л ІЧБИ , див. БЕЗ Л ІК У (ЛІЧБИ )
БЕЗ М ИЛОСЕРДЯ аналог прислівника 1. (те саме, що БЕЗ М И­
ЛОСТІ) bezlitośnie, zawzięcie, bez miłosierdzia O Свою правду хлоп­
ці відстоювали без милосердя. О Chłopcy zawzięcie walczyli о swoje
racje. O Ми знищимо всіх та виріжемо увесь флот без милосердя.
О Zniszczymy wszystkich і wytępimy całą flotę bez miłosierdzia; 2. (y
значенні додатка) bez miłosierdzia O Без милосердя немає спасіння.
О Bez miłosierdzia nie ma zbawienia.
♦ Без милосердя косили, навіть тих, які, не дійшовши близько, спинялися і
стояли приголомшені: втекти не було сили, а лягти не здогадалися; не
думали, що також їх, далеких від брами, вбиватимуть. Барка.
БЕЗ М И Л О СТІ аналог прислівника (жорстоко, немилосердно)
bezlitośnie, okrutnie, bez zmiłowania O Зі своїми підлеглими він
поводився без милості. О Swoich poddanych traktował okrutnie. O І до
того сонце, яке припікало без милості. О І do tego prażące bez
zmiłowania słońce.
♦ Тут стояли в ряд: Холера, шолуді, бешиха І всі мирянські, знаєш, лиха,
Що нас без милості морять. Котляревський.
БЕЗ М ІРИ аналог прислівника (дуже; у великій кількості; підкреслює
велику кількість ознаки) bez miary, bez umiaru, niepomiernie, ogromnie
O - Я без міри щасливий. О - Jestem ogromnie szczęśliwy. O Він їв без
міри. О On jadł bez umiaru.
♦ І тільки що човни уздріли [арпадяни], То всі злякалися без міри, Один к
троянцям підступив. Котляревський.

зо
БЕЗ <Ж 0ДН И Х > НАТЯКІВ аналог прислівника (говорити відверто,
прямо, нічого не приховуючи) bez <żadnych> aluzji, bez ogródek,
w prost O Він запитав без натяків, чи варто це приховувати.
О Zapytał mnie wprost, czy warto robić z tego tajemnicę. O Розмова
між ними відбувалася відверта, без натяків. О Ich rozmowa była
szczera, bez żadnych aluzji.
♦ - Слухайте, Пилипівно, давайте без натяків. Кажу ще раз: - Я не
розкуркулений, не лишенець, я не обікрав каси і не зарізав чоловіка.
Чабанівський.
БЕЗ О БИ НЯКІВ розм ., аналог прислівника (те саме, що БЕЗ НАТЯ­
КІВ) bez ogródek [aluzji], nie owijając w bawełnę, w prost O - Я
скаж у тобі чесно, без обиняків, а ти вирішуй. О - Powiem сі otwarcie,
bez ogródek, a ty się zastanów.
♦ Вона без всякого обману І щиро без обиняків Робила грішним добру
шану, Ремнями драла, мов биків. Котляревський.
БЕЗ ОГЛЙДКИ розм., аналог прислівника 1. (дуже швидко; не огля­
даючись; протилежне З ОГЛЯДКОЮ у 1 знач.) co tchu, co sił w
nogach O Він біг до фінішу без оглядки. О Biegł do mety co sił w
nogach;0 Вона поспішала додому без оглядки. О Biegła do domu co
tchu; 2. (дуже сильно, забуваючи про все) bez pamięci Вона закоха­
лася в нього без оглядки. О Zakochała się w nim bez pamięci; 3. (без­
межно, надзвичайно, не задумуючись) ślepo, bezgranicznie O Вона
без оглядки йому довіряла. О Ufała mu bezgranicznie; 4. (не вага­
ючись, рішуче) bez zastanowienia [namysłu, wahania], nie zastana­
wiając się O Вона без оглядки перервала свою відпустку і поїхала на
допомогу друзям. О Bez namysłu przerwała swój urlop i pojechała
pomóc swoim przyjaciołom; 5. (необережно, необачно; протилежне
З ОГЛЯДКОЮ у 2 знач.) nieodpowiedzialnie, niefrasobliwie О Він
звик жити широко, без оглядки. О Przyzwyczajony był do niefrasob­
liwego życia na szeroką stopę; 6. (прямо, відверто, начистоту) bez
ogródek, wprost, po prostu O На зборах усі говорили прямо, без
оглядки. О Na zebraniu wszyscy mówili wprost, bez ogródek.
♦ Мужик оторопів... Він мерщій вернувсь додому і всю дорогу мчався без
оглядки. Укр. казки, легенди...
Одначе з того киплячого пекла починають вистрибувати люди й бігти
без оглядки, бігти, скільки духу, затулившись руками. Багряний.

31
І хоч знала, що шлюбний він, без оглядки пішла за його вродою. Гончар.
Через кладки без оглядки Махай у шинк сміло! Г.-Артемовський.

БЕЗ 0ГЛЯДУ аналог прислівника (необережно, необачно; протилежне
З ОГЛЯДОМ) bez rozwagi [zastanowienia, namysłu] O Невиваж ені
рішення приймали без огляду. О Bez zastanowienia podejmowali nie­
przemyślane decyzje.
♦ [Мелашка:] - Віддалась я без огляду, похапком, ніби здуріла на той
мент... Кропивницький.
БЕЗ ОСТАНКУ. див. БЕЗ ОСТАТКУ (ОСТАНКУ, ОСТАЧІ)
БЕЗ ОСТАТКУ (ОСТАНКУ, ОСТАЧІ) аналог прислівника (цілком,
повністю) w całości, do końca, bez reszty O Він довго все обмірковує,
зважує, але якщо приймає рішення, то віддається справі ввесь, без
останку. О Nad wszystkim się zastanawia długo, waży wszystko, ale gdy
już się czegoś podejmie, to poświęca się temu bez reszty.
♦ [Прісцілла:] - Не вимагає віра сеїжертви, але душа моя забороняє сей
шлюб, поки твоя душа не може злитися з моєю без останку. Л. Українка.
БЕЗ ОСТАЧІ, див. БЕЗ ОСТАТКУ (ОСТАНКУ, ОСТАЧІ)
БЕЗ 0СТРАХ У аналог прислівника 1. (не виявляючи страху, обережності, впевнено; протилежне З ОСТРАХОМ у 1 знач.) bez lęku
[strachu, obawy] O Мисливець без остраху наближався до звіра.
0 Myśliwy bez strachu podchodził do zwierza; 2. (прямо; відверто;
нічого не приховуючи) bez obaw, otwarcie, szczerze O Вона завжди
дивилася на життя без остраху. О Zawsze patrzyła na życie bez obaw.
♦ Додав без остраху, навіть з іронією: -Я т о при чому тут? Най знімає
той, хто туди повісив, а мені не хочеться карк ламати. Нижник.
БЕЗ ПАМ’Я Т І аналог прислівника 1. (бути непритомним; втратити
свідомість) nieprzytom nie, stracić przytomność, być nieprzytomnym
0 Коли приїхав лікар, хворий був без пам 'яті. О Kiedy lekarz przy­
jechał, chory był już nieprzytomny; 2. (підкреслює найвищий ступінь
інтенсивності дії) bez pamięci, z całej siły (z całych sił) O Вона без
пам 'яті любить своїх дітей. О Ona bez pamięci kocha swoje dzieci;
3. (не вагаючись; без вагань; те саме, що БЕЗ ОГЛЯДКИ у 4 знач.)
bez zastanowienia [pamięci], zachłannie O Вона читала без пам 'яті
усе, що їй попадалося під руку. О Zachłannie czytała wszystko, co tylko
wpadło jej w ręce; 4. у ролі присудка (бути до краю захопленим) bez
opamiętania [pamięci], pełen zachwytu O Він усім дуже подобався,

32

всі були від нього без пам'яті. О Wszystkim bardzo się podobał,
wszyscy byli pełni zachwytu.
♦ Він постояв хвилину і подався до хати, бо там лежала без пам'яті його
дружина. Гжицький.
Дуже любив [батько] своє потомство... Любив Ґаву без пам 'яті. Франко.
Юзя лежала в своїй кімнатці і без пам \яті ридала. Л. Українка.
Здавалося йому, Що півдуші в нім гнівно рветься пріч, А пів без пам яті
летить туди, до брам хрустальнихраю. Франко.
БЕЗ <УСЯКИХ> П Е РЕБІЛ ЬШ ЕН Ь (П ЕРЕБІЛ ЬШ У ВА Н Ь, ПРИ­
БІЛЬШ УВАНЬ). див. БЕЗ <УСЯКОГО> ПЕРЕБІЛЬШ ЕНН Я
(ПЕРЕБІЛЬШ УВАННЯ, ПРИБІЛЬШ УВАН НЯ БЕЗ <УСЯКОГО> П ЕРЕБІЛ ЬШ ЕН Н Я
БЕЗ <УСЙКОГО> П Е РЕ Б ІЛ Ь Ш Е Н Н Я (ПЕРЕБІЛЬШ УВАННЯ,
П РИ БІЛ ЬШ ЕН Н Я ); БЕЗ <УСЙКИХ> П Е Р Е Б ІЛ Ь Ш Е Н Ь (ПЕ­
РЕБІЛЬШ У ВА Н Ь, П РИ БІЛ ЬШ У В А Н Ь) аналог прислівника (не
перебільшуючи; говорячи щиро, правдиво) bez przesady, nie
przesadzając O Можна без перебільшень сказати, що немає
ідеальних людей. О Bez przesady można powiedzieć, że nie ma ludzi
idealnych.
♦ Без перебільшення, його арешт був надзвичайно тяжким ударом, на­
слідки якого могли на довгий час дезорганізувати всю діяльність “Народної
волі ”. О. Соколовський.
БЕЗ <УСЙКОГО> ПЕРЕБІЛЬШ УВАННЯ, див. БЕЗ <УСЯКОГО>
ПЕРЕБІЛЬШ ЕННЯ (ПЕРЕБІЛЬШ УВАННЯ, ПРИБІЛЬШ ЕННЯ);
БЕЗ <УСЯКИХ> П ЕРЕБІЛ ЬШ ЕН Ь (ПЕРЕБІЛЬШ УВАНЬ, ПРИ­
БІЛЬШ УВАНЬ)
БЕЗ <УСЙКОГО> П РИ БІЛЬШ ЕН Н Я, див. БЕЗ <УСЯКОГО> ПЕ­
РЕБІЛ ЬШ ЕН Н Я (ПЕРЕБІЛЬШ УВАННЯ, ПРИБІЛЬШ ЕНН Я);
БЕЗ <УСЯКИХ> П ЕРЕБІЛ ЬШ ЕН Ь (ПЕРЕБІЛЬШ УВАНЬ, ПРИ­
БІЛЬШ УВАНЬ)
БЕЗ ПЕРЕДИХУ, див. БЕЗ ПЕРЕДИШ КИ (ПЕРЕДИХУ)
БЕЗ ПЕРЕДИШ КИ (ПЕРЕДИХУ) аналог прислівника 1. (не зупиняючи
дії, без перерви, безупинно, безперервно) bez przerwy [wytchnienia,
odpoczynku, tchu], ani chwili wytchnienia O Два попередні роки я

33

провела спокійно, а ось цей - без передиху. О Dwa poprzednie lata
spędziłam spokojnie, a w tym roku nie mam ani chwili wytchnienia, O Без
передишки співають птахи весною. О Na wiosnę ptaki śpiewają bez
wytchnienia; 2. (пити, ковтати) duszkiem, jednym haustem O Він без
передиху випив всю пляшку молока. О Wypił duszkiem całą butelkę mleka.
♦ От тоді ми вже німця погнали. До самого Дніпра без передишки.
Журахович.
На один голос [співали], в такт, без перестанку, без передишки. Все ті ж
слова, усе той темп. Коцюбинський.
БЕЗ ПЕРЕПОЧЙНКУ аналог прислівника (те саме, що БЕЗ ПЕРЕ­
ДИШКИ (ПЕРЕДИХУ) bez [chwili] odpoczynku [przerwy, tchu]
0 Працювала вона увесь день без перепочинку. О Pracowała przez
cały dzień bez chwili odpoczynku.
♦ Темір випив три склянки одну по одній, без перепочинку. Гжицький.
БЕЗ П Е РЕК 0РУ (П ЕРЕ К 0РІВ ) аналог прислівника (не опираючись,
без заперечень) bez sprzeciwu О Матір вона завжди слухала без
перекорів. О Zawsze słuchała matki bez sprzeciwu.
♦ Звикла дівчина в покорі все робить без перекорів: кажуть - значить
треба йти і загадане знайти. Забіла.
БЕЗ П Е РЕ П 0Н аналог прислівника (безборонно, без перешкод) bez
przeszkód [trudności] О Він здійснював свої м рії без перепон.
0 Realizował swoje marzenia bez przeszkód.
♦ [Інженер:] - Краще, звичайно, якби все йшло без перепон, бо так тільки
гальмується робота, але коли без цього не можна, то що ж, доводиться
боротись. В. Гжицький.

БЕЗ ПЕРЕРВИ аналог прислівника (не зупиняючись, безперервно) bez
przerwy [odpoczynku] О Доводилося тривалий час працювати без
перерви, без відпочинку. О Czasami trzeba było długo pracować bez
przerwy, bez odpoczynku.
♦ їй [князівні Елізі] гидко, їй нестерпно згадувати, але все без перерви,
безупинно десь там, усередині, весь час, само поза її волею згадується, тече,
вертається, струїться. Винниченко.

БЕЗ ПЕРЕСТАНКУ (ПЕРЕСТАНУ) аналог прислівника (те саме, що
БЕЗ ПЕРЕДИ Ш КИ (ПЕРЕДИХУ) bez przerwy [odpoczynku, tchu],
jak najęty O Вона нагадувала їй про це без перестанку, щоб та
тільки не забула. О Ona bez przerwy jej o tym mówiła, żeby tylko nie

34

zapomniała. O Хлопці гомоніли без перестану, не зчулися, як зве­
чоріло. О Chłopcy gadali jak najęci, ani się obejrzeli, jak zapadł wieczór.
♦ Вона [юрба] вся, як труп, обсілий червою, кишить, рухається на одному
місці, вгризається, бореться там поміж собою, і вся приголомшливо, без
перестанку, без пауз, без виразу кричить одноманітним страшним гудом,
як рев величезного водопаду. Винниченко.

БЕЗ ПЕРЕСТАНУ, див. БЕЗ ПЕРЕСТАНКУ(ПЕРЕСТАНУ)
БЕЗ ПЕРЕПОЧЙВКУ. див. ПЕРЕП О ЧИ Н КУ (ПЕРЕПОЧИВКУ)
БЕЗ ПЕРЕПОЧИНКУ (ПЕРЕПОЧЙВКУ) аналог прислівника (те саме,
що БЕЗ ПЕРЕДИШ КИ (ПЕРЕДИХУ) bez odpoczynku [przerwy,
tchu] O Дощ лив без перепочивку. О Deszcz padał bez przerwy.
O П'ятнадцять хвилин вона робила зарядку без перепочинку, а по­
тім трохи відпочивала. О Przez piętnaście minut ćwiczyła bez przerwy,
a potem trochę odpoczywała.
♦ У верховітті дерев співали горлиці, без перепочинку кували зозулі.
Мокрієв.
БЕЗ <ВСЯКОГО> П Е РЕХ 0Д У аналог прислівника (зразу, відразу ж)
bez <żadnego9zbędnego> wstępu, od razu, naraz O Доповідач почав
промову без переходу. О Referent rozpoczął swoje przemówienie bez
zbędnego wstępu.
♦ - А тепер, - вигукнула без всякого переходу тітка, - геть звідси, щоб я
вас не бачила тут! Вільде.
БЕЗ П Е РЕ Ш К 0Д (П ЕРЕШ К 0Д И ) аналог прислівника (вільно, без
перепон; протилежне З ПЕРЕШ КОДАМ И) bez przeszkód, swo­
bodnie О Зворотні білети були куплені без перешкод. О Bilety pow­
rotne kupiliśmy bez przeszkód.
♦ Але ж не можна людність дратувати. Тут треба увійти без перешкод.
Л. Костенко.
БЕЗ ПОРИ аналог прислівника (передчасно, дочасно) przed czasem,
przedwcześnie О Цьогорічна зима скінчилася без пори. О Zima w tym
roku skończyła się przedwcześnie.
♦ Чи до мети я певної дійду, Чи без пори скінчу той шлях тернистий, Бажаю так скінчити я свій шлях, Як починала: з співом на устах! Л.
Українка.
БЕЗ ПОРІВНЙННЯ аналог прислівника (незрівнянно) bez porównania
О Вона без порівняння була найдосвідченішим фахівцем у всьому

35

інституті. О Ona była bez porównania najbardziej doświadczoną spe­
cjalistką na uczelni.
♦ Щасливий буду, коли напишете мені про свої роботи, які мене без
порівняння більш цікавлять, ніж власні. Коцюбинський.
БЕЗ ПОРЙДКУ аналог прислівника (те саме, що БЕЗ ЛАДУ) bez ładu,
bezładnie, chaotycznie, niedbale, bez ładu i składu O На вулицях без
порядку товпилися люди. О Na ulicach bezładnie tłoczyli się ludzie.
♦ Ще світить мозок мій невпинно і ясно, освітлюючи видиме і невидиме
без всякого числа і часом без порядку в безмежній низці картин. Довженко.
БЕЗ П 0С Ш Х У . див. БЕЗ СПІХУ (ПОСПІХУ)
БЕЗ ПОТРЙБИ аналог прислівника 1. (без необхідності, даремно;
протилежне З П О ТРЕБО Ю ) niepotrzebnie, bez potrzeby О Ми за­
йшли сюди без потреби. О Przyszliśmy tu niepotrzebnie. О Вона без
потреби перекладала книжки з місця на місце. О Ona bez potrzeby
przekładała książki z miejsca na miejsce; 2. у складі присудка (не
потрібен) niepotrzebny О Вода виявилася без потреби. О Okazało
się, że woda jest niepotrzebna.
♦ Тільки Гасан-бай без потреби гарячився, набіг на високу, засохлу, як
обчухана шовковиця на пні, людину, рвонув назад і чалму свою гіллям здер з
голови. І. Ле.

БЕЗ ПОХИБКИ аналог прислівника (те саме, що БЕЗ ПРОМАХУ у
1 знач.) bez błędu, celnie; розм. bez pudła O Цей тонометр міряє
тиск без похибки. О Ten ciśnieniomierz mierzy ciśnienie bez błędu.
0 Юний баскетболіст без похибки закидаєм я ч у корзину. О Młody
koszykarz celnie trafia do kosza.
БЕЗ ПР0ДИХУ аналог прислівника (те саме, що БЕЗ ПЕРЕДИШКИ
(ПЕРЕДИХУ) у 1 знач.) bez wytchnienia [przerwy, tchu] O Без продиху
загін рухався вперед. О Bez wytchnienia oddział posuwał się naprzód.
♦ - Знаєте, як ми там наступали!.. Не до писанини було!.. День і ніч без
продиху!.. Гончар.
БЕЗ ПР0М АХУ (ПРОМ АШ КИ) аналог прислівника 1. (точно, попадаючи в ціль) celnie, розм. bez pudła О Він навіть у мішень, що
рухається, стріляв без промаху. О Nawet do ruchomej tarczy strzelał
bez pudła; 2. (правильно, вірно, без помилок) bezbłędnie О Він усе
вимірював на око і без промаху. О Wszystko wymierzał na oko і
bezbłędnie.

36

♦ - Не здумайте тікати, - суворо сказав Андрій і поплескав рукою по
чорному стволу гвинтівки. - Німецька, б ’є без промаху. Тютюнник.
[Дудар:] - Я не знаю села Горбачів, так щоб без промаху. Не знаю, чи
зможе воно дати стільки, як тут ухвалили. Микитенко.
БЕЗ П Р 0С В ІТ К У аналог прислівника 1. (без ознаки на швидкий
кінець) bez nadziei, bez prom yka radości, bez światełka <w tunelu>,
bez końca O Біль, здається, триває без просвітку. О Ból wydaje się
trwa bez końca; 2. у ролі неузгодж. означ. (без достатньої кількості
світла) bez przebłysku światła О Навколо темна ніч, без просвітку.
О Wszędzie ciemna noc, bez przebłysku światła.
♦ Того дня неспроможна була Дарія Олександрівна дотовпитися до
заповідних терезів. Ждання і ждання в черзі — без просвітку; на стоп­
таному снігу. Барка.
Вік без просвітку, вік без надії... робота... робота... робота... і все для
других. Коцюбинський.

БЕЗ РАХУНКУ аналог прислівника (дуже багато, у дуже великій кіль­
кості) bez liku, niezliczona ilość, mnóstwo O Людей приїхало сюди без
рахунку. О Przyjechało tutaj mnóstwo ludzi.
♦ Усю силу, усю любов, усю душу свою без рахунку клала молода мати [на
дитину]. Дн. Чайка.
БЕЗ Р О ЗБ 0Р У аналог прислівника (не перебираючи; виявляючи одна­
кове ставлення до чогось; протилежне З РО ЗБОРО М ) bez wyboru
[różnicy], ja k leci O Вона читала все підряд, без розбору. О Czytała
wszystko pod rząd, jak leci.
♦ [Труда:] - Бог же лишив собі молитву, церкву, піст, шлюб, любов до
всякого ближнього без розбору. Винниченко.
БЕЗ Р03У М У аналог прислівника (недоцільно, нерозумно, немає сен­
су) niemądrze, nierozważnie, bez rozwagi O В цій ситуації діяти без
розуму значило втратити все. О W tej sytuacji niemądre postępowanie
oznaczało utratę wszystkiego.
♦ [Довбуш:] - Ми розворушили осині гнізда, і ці озброєні комахи тепер
насторожі. Без розумурискувати життям людей я не маю права. Гжицький.
БЕЗ СЕРЦЯ аналог прислівника 1. (безжалісно, не шкодуючи нікого,
нічого) bezwzględnie, bez serca О Він приймав рішення, не заду­
муючись і без серця. О Podejmował decyzje bez namysłu i bez serca;
2. (не гніваючись, пересердившись) bez złości, w zgodzie O Тільки

37

після тривалої бесіди приятелі розійшлися вже без серця. О Dopiero
po długiej rozmowie przyjaciele rozeszli się w zgodzie; 3. у ролі неузгодж.
означ. (жорстокий, безжалісний) bez litości, bez serca O Не проси
допомогиу людини без серця. О Nie proś о pomoc kogoś, kto jest bez serca.
♦ Без серця і без жалю, Без сльози гіркої Поспішає розбіяка До добичі свої
[своєї]. Руданський.
- Чом же ви не рознесли чорної к бісовій матері?.. - уже без серця
вступає Чіпка в розмову. Мирний.
Ще треба буде одну ніч ночувати у того чоловіка без серця. Франко.
БЕЗ СЛІВ аналог прислівника (мовчки, нічого не кажучи) bez słowa (bez
słów) O Вони зрозуміли один одного без слів. О Zrozumieli się bez słów.
♦ За довгі пережиті роки вони навчились розуміти одне одного без слів.
Гжицький.
БЕЗ СЛІДУ аналог прислівника (зовсім, безслідно) bez śladu О Зло­
чинець зник без сліду. О Przestępca zniknął bez śladu.
♦ Усесвіт у мені, я в ньому зник без сліду, аджеж я був улюбленець богів,
котрі на мене насилали біди, я ж радощами й горем багатів. В. Стус.
БЕЗ СМІХУ аналог прислівника (серйозно, не сміючись) bez śmiechu,
poważnie, nie śmiać się O На витівки дитини не можна було
дивитися без сміху. О Nie można było się nie śmiać, patrząc na
dziecięce psoty.
♦ [Наталка:] -Н у, то видайте йому вірьовку. Але ж як він увірветься та й
уб'ється з черемхи? - Але це вже без сміху, а насупивши брови. Багряний.
БЕЗ С0РОМ У (рідко CÓPOM A) аналог прислівника (не соромлячись;
не засуджуючи своєї поведінки, вчинків) bez wstydu, nie krępując się
0 Він знав, що м іг без сорому дивитися усім у вічі. О On wiedział, że
może bez wstydu patrzeć wszystkim w oczy.
♦ Над власною наругою жартуєш ти сама, невже ж бо ти, громадонько,
зовсім без сорома? Л. Українка.
БЕЗ СПИНУ, див. БЕЗ УПИНУ(ЗУПИНУ, СПИНУ)
БЕЗ СПІХУ (П 0С Ш Х У ) прислівник (те саме, що НЕ КВАПЛЯ­
ЧИСЬ; протилежне З ПОСПІХОМ ) bez pośpiechu, ociążale, powoli
O Він без поспіху перегортав сторінки ж урналу. О Bez pośpiechu
przeglądał kolejne strony czasopisma.
♦ Можна принаймні цигарку без спіху викурити. А. Головко.

38

БЕЗ СПОЧИНУ аналог прислівника (те саме, що БЕЗ ПЕРЕДИШ КИ
(ПЕРЕДИХУ) bez wytchnienia [przerwy, tchu, odpoczynku] O Часто
йому доводилося працювати місяцями без спочину. О Często musiał
pracować miesiącami bez odpoczynku.
♦ Але й жили!Душили копійчину. У дві душіробили без спочину. Л. Костенко.
БЕЗ <БУДЬ-ЯКИХ> СУМНІВІВ, див. БЕЗ <БУДЬ-ЯКОГО> СУМ­
НІВУ; БЕЗ <БУДЬ-ЯКИХ> СУМ НІВІВ
БЕЗ <БУДЬ-ЯКОГО> СУМ НІВУ; БЕЗ <БУДЬ-ЯКИХ> СУМ НІВІВ
у ролі вставного слова (безумовно, безперечно) bez wątpienia, nie
ulega wątpliwości, niewątpliwie O Він, без сумніву, добре знає це
місто. О On, bez wątpienia, dobrze zna to miasto. O Це була, без
сумнівів, дуже цікава вистава. О Bez wątpienia to było bardzo ciekawe
przedstawienie.
♦ Без сумніву, володіло ним під цю хвилю не власницьке, а, скоріше,
артистичне почуття, бажання покрасуватись перед тією, яка, можливо,
теж десь тут із своїм батьком-бджолярем загубилась серед ярмаркової
веремії. Гончар.

БЕЗ Т 0 Л К У аналог прислівника 1. (безладно, безглуздо) w nieładzie,
bez ładu [sensu] O По всій кімнаті без толку були розкидані книжки.
О Książki były rozrzucone w nieładzie po całym pokoju; 2. (даремно,
марно) bez sensu, darem nie O Не кажи зайвих слів без толку. О Nie
mów bez sensu niepotrzebnych rzeczy.
♦ - Батько плете без толку, а вона слухає, якби що доброго. Л. Українка.
- Пощо [для чого], кажу, дівку держиш у себе? Аби про тебе не знати що
казали?-А щоб ’ім язики повідсихали! - не витерпів лавушник [крамар]. - Та
ти не лайся без толку, не лайся. Хоткевич.
БЕЗ ТЯМ И (ТЯМУ) розм., аналог прислівника 1. (з потьмареною
свідомістю; те саме, що БЕЗ ПАМ ’ЯТІ у 1 знач.) nieprzytomnie,
straciwszy przytomność, być nieprzytomnym O Почувши про ці події,
вона впала без тями. О Usłyszawszy о tych wydarzeniach, straciła
przytomność; 2. (те саме, що БЕЗ ПАМ’ЯТІ у 4 знач.) bez zastanowienia
[rozwagi] О Без тяму спустив він усе майно. О Bez zastanowienia
przepuścił cały majątek; 3. (те саме, що БЕЗ ПАМ ’ЯТІ у 3 знач.) bez
opamiętania [pamięci], być pełnym zachwytu, szaleć, stracić głowę
O Він довго був без тями від цієї дівчини. О Długo szalał za tą
dziewczyną.

39

♦ Чіпка без тяму поволік ноги далі. Мирний.
Ідеали бачить геть десь за горами, А живеє щастя з рук пустив без тями
І тепер, запізно, плаче і дуріє - Фантастичні думи! Фантастичні мрії!

Франко.
Зарожевійте трошки, оживіть, інакше білість п'яного ясмину, що
закохавсь без тями у шипшину, холодним снігом облетить! Ю. Дараган.

БЕЗ УГАВУ розм., аналог прислівника (не вщухаючи, не перериваючи
розмови, не перестаючи видавати звуки) nie milknąc, bez przerwy
[odpoczynku], nieustannie O На вулиці без угаву кричали діти. О Na
dworze bez przerwy krzyczały dzieci.
♦ Перекинута шаланда гойдалася на хвилях, шторм лютував без угаву.
Яновський. Батарея била без угаву. Багряний.
БЕЗ УМА рідко, аналог прислівника (в захопленні) szaleć, stracić gło­
wę, wpadać w zachwyt, być zachwyconym O Він без ума від свого
тренера. О Jest zachwycony swoim trenerem.
♦ Той [Бенні Гудман] розв'язано на сцені Став і... чистить рукави! А
Тарзан від штучок Бенні Без ума й без голови. Олійник.
БЕЗ УПИНУ (ВПИНУ, СПИНУ) прислівник (не зупиняючись, не
стримуючи себе від будь-яких дій, безперервно; так, що не можна
зупинити) bez przerwy [odpoczynku], nieustannie O Дощ хлюпав без
упину. О Deszcz padał bez przerwy. O 3 ранку до ночі вона ридала без
спину. О Płakała bez przerwy od rana do wieczora.
♦ В далекому Сан-Ремо на березі Середземного моря спалахи хвиль у
місячну ніч викликають у неї асоціації з озброєною народною силою, що без
упину йде на приступ твердинь тиранії. Л. Українка.

БЕЗ УСТАНКУ аналог прислівника (те саме, що БЕЗ УПИНУ (ВПИ­
НУ, СПИНУ) bez przerwy [odpoczynku, wytchnienia], nieustannie
0 Соловейко співає без перерви, без устанку. О Słowik śpiewa bez
przerwy, bez wytchnienia.
♦ Там же без устанку, без перерви працює велетенський машино-людський апарат. Винниченко.
БЕЗ У Т 0М И аналог прислівника 1. (не відчуваючи втоми, невтомно)
niestrudzenie, niezmordowanie, nieugięcie, zawzięcie, usilnie O Д ів­
чатка цічий вечір пробалакали без утоми. О Dziewczyny cały wieczór
gadały niestrudzenie; 2. (безперервно, без перестанку) nieprzerwanie

40

О Ш кільний дзвоник дзвонив без утоми. О Nieprzerwanie dzwonił
szkolny dzwonek.
♦ Голублячи таку думку [про хату теплу, жінку любу та малу дитину] в
серці, непримітно переходив він безкраї степи без утоми, безводні довгі
шляхи без пекучоїзгаги. Мирний.
Коли ти вмієш ждати без утоми, обмовлений, не станеш брехуном,
ошуканий, не піддаєшся злому і власним не хизуєшся добром. В. Стус.

БЕЗ ЦІКАВОСТІ аналог прислівника (не виявляючи уваги, інтересу;
протилежне З ЦІКАВІСТЮ) bez zainteresowania [pasji] О Цю роботу
він виконував без цікавості. О Wykonywał tę pracę bez zainteresowania.
♦ Андрій був у першій сімці й ішов до голярні не без цікавості - йому
хотілося подивитися в люстро й гарно поголитися. Багряний.
БЕЗ ЧИСЛА аналог прислівника (те саме, що БЕЗ РАХУНКУ) bez
liku, niezliczona ilość, mnóstwo O На майдані зібралося народу без
числа. О Na placu zebrało się mnóstwo ludzi.
♦ Ішли ми з поля. Джміль гудів у глоді. Був місяць травень, квіту без
числа. Л. Костенко.
Б ІЛ ЬШ Е (БІЛ ЬШ ) В С Ь О Г 0 (У С Ь 0Г О ) аналог прислівника (най­
більше, особливо) najwięcej, ponad (nade) wszystko O Більше всього
він любив посидіти увечері біля комину. О Ponad wszystko lubił sie­
dzieć wieczorami przy kominku.
♦ Але більш усього він любив малим кімнату й пам ’ятав, як там було
тепло. Н.- Левицький.
Б ІЛ ЬШ Е (БІЛ ЬШ ) ЗА ВСЕ аналог прислівника (те саме, що БІЛ ЬШ Е
(БІЛ ЬШ ) ВСЬОГО (УСЬОГО) najbardziej, ponad (nade) wszystko
O Більш за все він любив читати вечорами. О Najbardziej lubił czytać
wieczorami.
♦ Більш за все на світі любив дід сонце. /Але більш за все на світі любив я
музику. Довженко.
Б ІЛ ЬШ Е (БІЛ ЬШ ) Н ІЖ [ЧИМ застар.\ прислівник 1. (вельми, над­
звичайно) więcej niż, ponad (nade) wszystko O Свою вчительку він
більш ніж любив, він перед нею схилявся. О Swoją nauczycielkę więcej
niż lubił, wręcz chylił przed nią czoła; 2. (підкреслює важливість кіль­
кості, числа чого-н.) ponad О Торгівля ведеться більш ніж зі ста
держ авами.О Prowadzimy handel z ponad stu państwami.

41

♦ Різних соціалістичних агітаторів було більше ніж треба, але про
українські справи нічого не говорилося. Самчук.
БІЛЬШЕ Т О Г 0 в ролі вставного слова (підкреслює більшу важли­
вість наступного члена речення) co więcej, nawet więcej, ale nawet
więcej O Це була не випадкова, більш того, добре відома людина. О
То nie tylko nie był przypadkowy człowiek, ale nawet więcej, był dobrze
wszystkim znany.
♦ Та більше того: вона вже знову хоче йти на кухню, бо треба ще діжку в
льох винести. Винниченко.
БІЛЬШЕ (БІЛ ЬШ ) Т 0 Г О , Щ О ... зворот мовлення (скоріше; швид­
ше; ймовірніше, що) najprawdopodobniej О - Не знаю, чи сьогодні
прийдемо, більше того, що ні. О - Nie wiem, czy przyjdziemy dzisiaj,
najprawdopodobniej nie.
♦ Після свят не знаю, чи будемо в Києві, більш того, що ні. Л. Українка.
БІЛЬШЕ (БІЛ ЬШ ) ЧИМ . див. Б ІЛ Ь Ш Е (БІЛ ЬШ ) Н ІЖ (застар.
ЧИМ)
БІЛЬШЕ Я К прислівник (підкреслює важливість кількості чого-н.)
ponad О Залпи салюту пролунали більш як десять разів. О Salwy
honorowe oddano ponad dziesięć razy. O Він прожив тут більш як
півстоліття. О Mieszkał tu ponad pół stulecia.
♦ [Євгеній:] - Ваше село досить велике, правда? - Та досить. - Кілько
нумерів? - Та буде більше як двісті. Франко.
БІЛЬШ ЗА ВСЕ. див. Б ІЛ Ь Ш Е (БІЛ ЬШ ) ЗА ВСЕ
БЛИЗЕНЬКО ВІД. див. БЛИ ЗЬКО (БЛИ ЗЕНЬКО) ВІД
БЛЙЗЬКО (БЛИ ЗЕНЬКО) ВІД аналог прийменника (вказує на близь­
ку відстань до кого-, чого-н.) blisko (bliziutko) О Ми мешкаємо
близенько від школи. О Mieszkamy blisko szkoły.
♦ Так розмовляючи, вони опинилися вже зовсім близько від козацького
табору. О. Соколовський.
БОДАЙ БИ частка (те саме, що ХАЙ БИ 2) niechby, oby, żeby О Бодай
би він залишився у нас іще на один день. О Niechby został u nas chociaż
jeszcze na jeden dzień.
♦ От до чого силенний Лев дожився... Бодай би був не народився, як так
життя своє кінчать! Глібов.

42

БО Ж аналог сполучника (тому що, через те що) bo; dlatego, że;
ponieważ; gdyż O - Іди швидше, бо ж скоро сутінки настануть.
О Idź szybciej, bo wkrótce zapadnie zmierzch.
♦ Справжній журналіст завжди почувається вищим за всі академії
світу, бо ж не вони пишуть про нього, а він про них. П. Загребельний.
БУВАЙ (БУВАЙТЕ) ЗД О Р0В И Й (ЗД О Р0В І) аналог вигуку (форма
побажання успіхів і здоров’я при прощанні) bywaj zdrów О По­
тискуючи руку, він примовляв: “Бувай здоровий!”. О Ściskając dłoń,
powiedział: “Bywaj zdrów!”.
♦ - Ну, встигнемо, то й встигнемо! - погодився голова колгоспу. - Часу
нас іще є! Бувайте здорові, Андрію Даниловичу! Остап Вишня.
БУДЬ ЛАСКА (БУДЬТЕ ЛАСКАВІ) аналог вигуку (ввічлива форма
звертання до кого-н. з якимсь проханням) proszę (prosimy) bardzo,
bądź łaskaw O - Будь ласка, не забудь мені повернути цю книжку.
О - Proszę cię bardzo, nie zapomnij oddać mi tej książki.
♦ - Будь ласка, Іване Володимировичу, власне кажучи, це навіть не так
важливо. Довженко.

В
В АДРЕСУ рідко, аналог прийменника (те саме, що НА АДРЕСУ у
2 знач.) pod adresem О Він ніколи не висловлював незадоволення в
адресу своїх близьких. О On nigdy nie wyrażał niezadowolenia pod
adresem swoich bliskich.
♦ Хотілося розгадати з інтонацій репліки в свою адресу: чи знає сек­
ретар, що він виїздив до Уч-Каргалу. І. Ле.
В АЖ УРІ в ролі присудка (в повному порядку) w <idealnym> po­
rządku, doskonale O - Я к пройшов ваш захід? -Д якую , усе в ажурі.
О - Jak się udała impreza? - Dziękuję, doskonale.
♦ [Ігор:] - Гад ти, - тицьнув його кулаком під ребро Ігор. - Живодер.
Дивись, щоб усе було в ажурі. Зрозумів? Ю. Щербак.
В АКУРАТ розм., аналог прислівника (якраз) akurat, w sam raz O В
акурат вистачає часу, щоб закінчити цю роботу. О Czasu jest w sam
raz, żeby zakończyć tę sprawę.

43

♦ Кінчається вірьовка, А до землі ще далеченько. Не розгубивсь я в
акурат, Рвонув вірьовки верхній шмат. Нехода.
В АТМОСФЕРІ аналог прийменника (те саме, що В(У) ДУСІ2) w atmos­
ferze [duchu] О Зустріч тривала в атмосфері доброзичливості. О
Spotkanie przebiegało w atmosferze wzajemnego zrozumienia i szczerości.
♦ Усі хочуть миру, але не в атмосфері страху чи млявої сонливості, а в
атмосфері свободи і справедливості. З газет.
В (У) БІК аналог прийменника (те саме, що В(У) НАПРЯМ І
(НАПРЯМКУ) у 1 знач.) w stronę [kierunku] О Розвиток нашого
суспільства повільно йшов в бік поліпшення життєвого рівня. О
Rozwój naszego społeczeóswa powoli zmierzał w kierunku polepszenia
poziomu życia.
♦ Макар Зорянчук, посміхаючись, умостився зручніше на передку й за­
дивився назад, у бік Харкова. О. Соколовський.
В (У) БІК ВІД (ОД) аналог прийменника (вказує на того (тих), від чого
(кого) віддаляється хтось або щось) na bok, па stronę, od о Така
робота відводила його в бік від життєвих проблем, о Taka praca
odwracała jego uwagę od życiowo ważnych problemów.
♦ Він відійшов в бік від стежки і зупинився біля величенького стіжка.
Гжицький.
В (У) БІК ДО аналог прийменника (вказує на того (тих), в напрямку до
якого або яких спрямовується дія) w kierunku, w stronę O Тролейбус
рухається в бік до потрібного майдану. О Trolejbus jedzie w kierunku
placu, na który musimy się dostać.
♦ Райхканцлер спіднизу блимає в бік до фотеля пана президента й голос­
ніше читає відчит [звіт]. Винниченко.
В (У) БІЛЬШ ОСТІ аналог прислівника (здебільшого, більшою час­
тиною, в основному) w większości, większość, przeważnie, najczęściej
0 На полиці стояли різні книжки, але в більшості зі сільського
господарства. О Na półce stały różne książki, w większości na tematy
rolnicze.
♦ У одних це походило від щирого добросердя чи звичайної людяності,
але в більшості - від тверезого розрахунку. А. Головко.
В (У) Б 0РГ аналог прислівника (те саме, що В (У) ПОЗИКУ (ПО­
ЗИЧКУ) pożyczyć, zaciągnąć pożyczkę О Я дала їй двадцять гривень
в борг. О Pożyczyłam jej dwadzieścia hrywien.

44

♦ Про Троцького Степанида Львівна каже: -Н у, і що ж, що жид? Він же
не хоче розігнати всі установи й служащих? А жида я знала й у Полтаві,
бакалійника, зовсім не поганий, навіть навпаки: і в борг давав. Хвильовий.
В (У) БОРГУ аналог прислівника (зобов'язаний комусь чимсь) mieć
dług wobec kogoś, być zobowiązanym komuś , być czyimś dłużnikiem
O Я відчував себе в боргу перед ним. О Czułem się mu zobowiązanym.
Н у ролі присудка О Я у тебе в боргу. О Jestem twoim dłużnikiem
♦ - А чому ні? Згоден! - раптом просто й весело сказавДовбуш. - Не хочу
бути перед вами в боргу. Гжицький.
ВВЕСЬ ЧАС. див. ВЕСЬ (ВВЕСЬ, УВЕСЬ) ЧАС
ВВІ (УВІ, В, У) СНІ аналог прислівника (під час спання) we śnie, przez
sen O Заплакала уві сні дитина.О Dziecko zaczęło płakać przez sen.
♦ Ангол Божий, святий, гожий, вві сні царям шепнув: «Гей додому
махайте та Ірода обминайте, бо ви вчора у нього були і слово йому дали.

Багряний.
В (У) ГАЛУЗІ прийменник (вживається при вказівці на сферу діяль­
ності) w dziedzinie [sferze, zakresie], z dziedziny [ zakresu] O Він
великий спеціаліст в галузі математики. О Jest wielkim specjalistą w
dziedzinie matematyki.
♦ В галузі збирання і публікації українських народних казок зроблено вже
багато. З наук.-метод, літ-ри.
В (У) ГЛИ Б (ГЛ И БО ЧІН Ь) аналог прийменника 1. (вказує на зміщен­
ня в середину чогось) w głąb, do środka [wnętrza] O Дороги mym
досить вузькі, вони тягнуться в глиб лісів. О Drogi są tutaj dość
wąskie, ciągną się w głąb lasów; 2. (вказує на віддалений час, минуле)
w głąb О Коли ми читаємо давні рукописи, ми мож емо заглянути в
глиб віків. О Czytając stare rękopisy, możemy zajrzeć w głąb wieków.
♦ - Он, oh галери Мурад-паші! - вказав Манюся рукою в глиб Золотого
Рогу. В. Шевчук.
Але коріння її [дружби народів] сягають в глиб віків. Рильський.
В (У) ГЛИ БО ЧІН Ь, див. В (У) ГЛ И Б (ГЛ И БО ЧІН Ь)
В (У) ГОЛОВАХ розм., аналог прислівника (в тій частині ліжка, де
знаходиться голова; біля голови; протилежне В (У) НОГАХ) w gło­
wach, u wezgłowia O У головах висіли портрети улюблених родичів.
О U wezgłowia wisiały obrazy ukochanych krewnych.

45

♦ Едмундова кімнатка, чистенька і елегантна, .. в головах над ліжком
висіла мисливська трубка. Франко.
В Г0ЛО ВУ аналог прислівника (в ту частину ліжка, де знаходиться
голова, біля голови) pod głowę О Туристи спали в наметах, в голову
підкладали сухе лист я . О Turyści spali w namiotach, pod głowę pod­
kładali suche liście.
♦Подушку перебила [Марія] пухкенько - поклала в голову, застелила
рядном. А. Головко.
В (У) ГО СТИ Ш розм., аналог прислівника (те саме, що В (У) ГО С­
ТЯХ; В (У) ГОСТЯХ) w gościnie [gościach] О Учора я був у нього в
гостині. О Wczoraj byłem u niego w gościach.
♦ Хоч як добре в гостині, а вдома краще. Чабанівський.
В (У) ГОСТИНУ розм., аналог прислівника (те саме, що В (У) ГОСТІ)
w gościnę [gości] О Д о родичів у гостину вони збиралися цілий рік.
О W gościnę do krewnych wybierali się cały rok.
♦ До них теж приїздили чесні газетярі в гостину. Коцюбинський.
В (У) Г 0С Т І аналог прислівника (туди, де хтось виявляється гостем;
протилежне З ГОСТЕЙ) w gości [gościnę, odwiedziny] O Він за­
просив у гості своїх друзів. О Zaprosił w gości swoich przyjaciół.
♦ - Завтра ми зайдемо до вас у гості і завтра по дню поговоримо й
порадимось. Яновський.
В (У) Г0С ТЯ Х ; В (У) ГОСТЙХ аналог прислівника (там, де хтось є
гостем) w gościnie [odwiedzinach], gościć O У нас в гостях перебуває
делегація друж ньої країни. О Gościmy delegację z zaprzyjaźnionego
kraju.
♦ - Колись я тут задержавсь у гостях в одного бея, так довелося
наздоганяти вплав байдаки, -уст ряв Щириця. В. Шевчук.
В (У) ГУРТІ аналог прислівника (разом, спільно з іншими людьми; не
окремо, не ізольовано) wspólnie, razem, w gromadzie [kupie] O Сім 7
стало жити легш е в гурті. О Rodzinie łatwiej było mieszkać razem.
♦ То вона [Наталка] стоїть в гурті, то поправляє на нозі лижву, то
заслонилась од сонця рукою... А ось сама, - насупила брови і дивиться
насмішкувато. Мисливець! Багряний.
В (У) ДАЛЬШОМУ (ПОДАЛЬШ ОМ У) прислівник (через деякий час,
надалі) w przyszłości, później, w dalszym ciągu O У дальшому на

46

цьому місці буде розбито парк. О W przyszłości w tym miejscu zo­
stanie założony park.
♦ Розіб’ємо в подальшому текст на фрагменти з метою уважніше
придивитися як до способу генерування (породження) смислів, так і до
самих смислів. Клочек.

В (У) ДЕЯКІЙ М ІРІ аналог прислівника (частково, деякою мірою) w
pewnym stopniu О Цим вчинком він у деякій м ірі скупив свою про­
вину. О Tym czynem w pewnym stopniu odkupił swoją winę.
♦ Писалося ж це... в деякій мірі на пораду артистам* Довженко.
В (У) ДИВОВИЖУ у ролі присудка (незвично, дивно) zadziwiająco,
niesamowicie, być czymś zadziwiającym, zadziwiać O Працювати на
комп ’ютері йому було в дивовиж у. О Praca na komputerze była dla
niego czymś zadziwiającym.
♦ Нам герцоги зовсім не в дивовижу! Л. Українка.
В (У) ДІЙ СН О СТІ прислівник (насправді; фактично) w rzeczywistości
[istocie] О В дійсності усе виявилося значно складнішим. О W rzeczy­
wistości wszystko się okazało bardziej skomplikowane.
♦ Так, у теорії, може, і можна не бути прихильником, але в дійсності, в
житті, воно фактично так є. Винниченко.
В (У) ДОДАТОК, див НА [В (У)] ДОДАТОК [НАДДАТОК]
В (У) ДОДАЧУ, див. НА [В (У)] ПРИДАЧУ (ДОДАЧУ)
В Д 0В Ж (У Д 0В Ж ) ПО аналог прийменника (вказує на напрямок дії по
довжині) wzdłuż О Удовж по вулиці протяглися колони людей.
О Wzdłuż ulicy ciągnęły się kolumny ludzi.
♦ / посідають удовж по вулиці на завалинах, на колодках і, де можна,
попід тинами* Кв.-Основ’яненко.
В (У) ДОДАТОК, див. НА [В (У)] ДОДАТОК [НАДДАТОК]
В (У) ДОДАЧУ, див. НА В (У) ПРИДАЧУ (ДОДАЧУ)
В(У) ДУ СІ1 аналог прислівника (у доброму настрої*) w <dobrym > hu­
morze [nastroju, usposobieniu] O Він сьогодні з ’я вився на роботу у
дусі. О Dzisiaj przyszedł do pracy w dobrym humorze.
♦ Чуючи скромні і дрібні жадання робітницькі, він в дусі починав уже
сміятись з робітників. Франко.
В (У) ДУСІ2 аналог прийменника (вказує на підґрунтя, у відповідності
до якого відбувається дія) w duchu [atmosferze] О Стосунки між

47

державами розвиваються у дусі дружби. О Stosunki między pań­
stwami rozwijają się w duchu przyjaźni.
ł Дитина має бути повністю підготовлена до самостійного життя в
суспільстві та вихована в дусі ідеалів. Конвенція про права дитини.
ВЕСЬ (ВВЕСЬ, УВЕСЬ) ЧАС аналог прислівника (постійно, безпе­
рервно) przez cały czas, ciągle, w dalszym ciągu O Поки вони були у
поході, ввесь час йшов дощ. О Przez całą wycieczkę ciągle padał deszcz.
♦ Зараз, керуючи вогнем своєї роти. Брянський весь час стежить і за
вогнем інших батарей. Гончар.
В(У) ЖАРТ. див. НА [В (У)] Ж АРТ
ВЖЕ Ж <ТАКИ> частка (вживається для підсилення значення ви­
словленого) a jednak, jednakże О Він все ж таки пам 'ятав про це
довго. О A jednak długo о tym pamiętał.
♦ Дівчино-рибчино, Здорова була! Чи вже ж ти, чи вже ж ти Мене
забула? Руданський.
ВЖЕ Ж І (Й); НУ ВЖ Е<Ж > І (Й) частка (те саме, що ОЦЕ (ОТ)
ТАК2) ależ і, ależ О Н у вже ж і майстер, таку пусту справу - т а й
то наплутав. О Ależ z ciebie zdolniacha, żeby taką prostą sprawę tak
zaplątać.
♦ - Ну, вже u морози! Ще таких цю зиму не було... Мирний.
ВЖЕ Ж ЯКЙИ (ЯКА, ЯК Е) аналог сполучника (те саме, що НА Щ О
ВЖЕ) ale<ż>, choć; chociaż.., lecz; chociaż.., to <i> O Вже ж який він
спокійний, і то розгнівався. О Chociaż jest bardzo spokojny, to jednak
się zdenerwował.
ВЖЕ (УЖЕ) Х Т О -Х Т0, А. див. ХТО-ХТО, А ВЖЕ (УЖЕ)
ХТО-ХТО, А
ВЖЕ Щ О-Щ 0, А. див. Щ О-Щ О, А; ВЖЕ Щ О-Щ О, А
В(У) Ж 0ДНОМ У РАЗІ аналог прислівника (ні за яких умов, обставин)
w żadnym razie [wypadku], nigdy O В жодному разі не відмовляйся
від допомоги друзів. О W żadnym razie nie rezygnuj z pomocy przyjaciół.
♦ [Козаки:] -О й і добра ж там, певно, пане полковнику! От би зараз туди
проскочити. [Богун: ] - В жодному разі! Всі - негайно до полку. Чекати мого
наказу. О. Соколовський.
В (У) Ж УРБІ аналог прислівника (охоплений важкими почуттями,
переживаннями) w sm utku, smutny О У ж урбі просиділа вона ввесь
день вдома. О Przesiedziała smutna cały dzień.

48

♦ - Під балкон своєї донни Кожен вечір я приходжу, І в журбі тяжкій, в
зітханнях Цілу нічку я проводжу. Л. Українка.
В (У) ЗАЛЕЖ НОСТІ ВІД аналог прийменника (те саме, що ЗАЛЕЖ ­
НО ВІД у 1 знач.) zależnie od, w zależności od, w m iarę, odpowiednio
do, zgodnie z, zależeć od O Найчастіше вона діяла у залеж ності від
настрою. О Jej postępowanie najczęściej zależało od tego, w jakim była
humorze.
♦ Тут, розуміється, може бути безліч варіантів в залежності від осо­
бистих симпатій. Остап Вишня.
В (У) ЗА ЛЕЖ НОСТІ ВІД Т 0 Г О у ролі співвідносного слова (те саме,
що ЗАЛЕЖ НО ВІД ТОГО) w zależności od, zależnie od, w miarę,
odpowiednio do, zgodnie z O Підприємство виробляє продукцію в
залежності від того, наскільки вона потрібна споживачеві. О Zakład
produkuje towary w zależności od potrzeb konsumentów.
В (У) ЗАМІШ АННІ аналог прислівника (відчуваючи збентеження,
розгубленість, сум’яття) w zakłopotaniu О У замішанні він не зміг
вимовити й слова. О W zakłopotaniu nie mógł powiedzieć ani słowa.
♦ Отже, стояли у замішанні, з важким передчуттям. Гжицький.
В (У) ЗАПАСІ аналог прислівника (приготовлено наперед, в розпо­
рядженні, в наявності) w zapasie [zanadrzu] О В запасі він тримав ще зо
дві цікавих книжки. О W zanadrzu miał jeszcze ze dwie ciekawe ksążki.
♦ Унтів так і не продали (хоч дуже шкодували, що справді не мали з
собою в запасі). Багряний.
В (У) ЗАХВАТІ аналог прислівника (в стані сильного збудження, зав­
зяття) w zachwycie, z zachwytem [zapałem], pełen zachwytu O В
захваті вона розповідала про минулі події. О Z zachwytem opowiadała
о minionych wydarzeniach.
♦ - Бугай, - шепотіли баби, а парубки реготали в захваті і зазирали
силачеві в очі. Чабанівський.
В (У) ЗА Х 0П Л ЕН Н І аналог прислівника (те саме, що В (У) ЗАХВАТІ)
z zapałem, w zachwycie, pełen zachwytu O В захопленні вона при­
тиснула подаровану книжку до серця. О Pełna zachwytu przytuliła do
serca książkę, którą dostała w prezencie.
♦ Напевно, хтось колись побачив отак козацькі чайки збоку і в захопленні
назвав їх уперше таким ім 'ям. В. Шевчук.

49

В (У) З Б 0 Р Іу ролі присудка (повним складом, усі зібралися) w pełnym
składzie, wszyscy O Засідання розпочалося, коли всі були в збори
О Posiedzenie rozpoczęło się, kiedy byli już wszyscy.
♦ Волость уся в зборі: старшина, писар, староста, судді, соцькі. Мирний.
В (У) ЗВ’ЯЗКУ З (ЗІ) прийменник (указує на причинові стосунки) w
związku z О У зв 'язку з положенням, яке склалося, було створено
авторитетну комісію. О W związku z nadzwyczajną sytuacją, zwołano
komisję autorytatywną.
♦ - В зв ’язку з вибуттям саперного батальйону з міста Славгорода,
депутатський мандат Кузнецова механічно втратив силу. А. Головко.
В (У) ЗНАК. див. НА [В (У)] ЗНАК
В (У) ЗНАК Т О Г 0 , Щ О. див НА [В(У)] ЗНАК ТОГО, Щ О
В (У) 3HEMÓ3I аналог прислівника (знесиливши) nie mieć siły, być
zupełnie [kompletnie] wyczerpanym O В знемозі вона опустилася на
землю. О Komplenie wyczerpana upadła na ziemię.
♦ Голод став дужчий за страх. Замість одних, вчора схоплених на
погибель серед занесеного степу, з 'явились інші: такі ж обшарпані і зму­
чені, доведені до відчаю, вибух якого гаситься в знемозі. Барка.

ВИХ0ДЯЧИ З (ЗІ) прийменник (вживається при вказівці на те, завдяки
чому відбувається якась дія) wychodząc z, z założenia, opierając się
na, w oparciu o, biorąc pod uwagę O Ц і заходи необхідно вжити,
виходячи зі складного становища. О Biorąc pod uwagę trudną sytuację,
należy podjąć niniejsze działania.
♦ Вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, това­
риства визначається виходячи з грошової оцінки переданих у колективну
власність сільськогосподарських угідь. Земельний кодекс України.

ВИХ0ДЯЧИ З Т0ГО<,> Щ О сполучник (приєднує підрядну частину, в
якій міститься підґрунтя для дії головної частини речення) w oparciu
о to, co; wychodząc z założenia, że; biorąc pod uwagę <fakt>, że
0 Висновки зроблено, виходячи з того що сказано вище. О Wnioski
wyciągnięto w oparciu o to, co zostało powiedziane wcześniej.
♦ Виходячи з того, що цеглу підвезли, можна було сподіватися на оста­
точне завершення будівництва корівника. З газет.
ВІДВЕРТО КАЖУЧИ в ролі вставного слова (те саме, що ПРАВДУ
СКАЗАТИ; СКАЗАТИ ПРАВДУ) szczerze [prawdę] mówiąc

50

О Вечірні прогулянки, відверто кажучи, їм вже набридли.
О Szczerze mówiąc, wieczorne spacery już im się nudziły.
♦ Відверто кажучи, мені не хотілося її чекати, алея терпляче простояв
кілька хвилин, поки вона вернулася. Чабанівський.
ВІД (ОД) ВІКІВ аналог прислівника (здавна; з давніх літ; споконвіку)
od wieków [prawieków], z dziada pradziada, od daw na O Від віків на
цій землі жили наші предки. О Od prawieków tę ziemię zamieszkiwali
nasi przodkowie.
♦ І від віків столичний город - вдовий: і князь, і каган обійшли навік.
Маланюк. Вас утішає тиша гробова, бо од віків довліє злоба дневі. В. Стус.
ВІДДАЛЕКИ ВІД аналог прийменника (на далекій відстані; про­
тилежне ПОБЛИЗУ ВІД) daleko od, z dala od O Йому подобалося
тут, віддалеки від марнот міського життя. О Podobało mu się tu,
gdzie był, daleko od jałowego miejskiego życia.
ВІДДАЛІК (ОДДАЛІК, ВІДДАЛЬ) ВІД (ОД) аналог прийменника
(вказує на об’єкт, що перебуває на незначній відстані) z dala od,
daleko od, w oddali, na uboczu O Віддалік від хатинки пробігав
струмок. О Z dala od chatki płynął strumyk.
♦ Серед мовчазного чорного лісу, трохи віддаль од інших дерев, на не­
величкій галявині широко розкинув свої могутні, рясні віти великий, кре­
мезний дуб. В. Соколовський.

ВІД (ОД) ДУШ І аналог прислівника (щиро, сердечно, від усього серця,
відверто) całym sercem, z całego serca O Від душі вітаю вас зі
святом. О Z okazji dzisiejszego święta z całego serca składam wam
najserdeczniejsze życzenia.
♦ А ви не з точки зору теорії, Отто Вільгельмовичу, а так-от від душі,
по-простому, як відчуваєте. Ю. Андрухович.
ВІД [ІЗ, 3] ЗАЗДРОЩ ІВ аналог прислівника (відчуваючи заздрість,
недоброзичливість, ревнощі) z zazdrości О Він від заздрощів не спав
ночами. О Z zazdrości nie spał całymi nocami.
♦ Поезія для ваших топок - торф. Оце щоб ваші методи побачив, - від
заздрощів би луснув Бенкендорф. Л. Костенко.
ВІД ІМ ЕНІ аналог прийменника (вказує на суб’єкт (суб’єкти), за до­
рученням якого (яких) відбувається дія) w imieniu, z ram ienia O Він
вийшов на трибуну від імені вчителів міста. О Zabrał głos w imieniu
wszystkich nauczycieli miasta.

51

♦ Від імені нашого “літературного комітету ” звертаюся до Вас з вели­
ким проханням. Коцюбинський.
ВІД ЛУКАВОГО в ролі присудка (так, що суперечить певним канонам,
нормам ) herezje, ode złego О На жаль, сьогодні його промова була від
лукавого. О Niestety jego dzisiejsze przemówienie to były czyste herezje.
0 Боже, збав нас від лукавого. О Boże zbaw nas ode złego.
♦ - Ну, що ж, коли продовжити ваш образ, то політика в нього, може, й
від лукавого, але ж яка божа іскра сяє в багатьох його творах! Стельмах.
ВІД (ОД) Н А Р0Д Ж ЕН Н Я аналог прислівника (від самого раннього
віку; з моменту народження) od urodzenia [pieluch, dziecka, małego]
O Він був міцний від народження. О Był silny od urodzenia.
♦ Міцно спалося, як ніколи, від народження на світ. Барка.
ВІД НЙХОЧУ. див. З [ВІД] НЕХОЧУ
ВІДН0СНО Т О Г 0 в ролі співвідносного слова (те саме, що СТО­
СОВНО ТОГО) w sprawie, co do, co dotyczy, co się tyczy, chodzi o,
na tem at O Доповідач довго говорив відносно того, як поліпшити
методи роботи. О Referent długo mówił na temat polepszenia metod
pracy. O Відносно цьго у нього не було сумнівів. О Co do tego nie miał
żadnych wątpliwości.
ВІДНОСНО Т О Г 0 , Щ О сполучник 1. (приєднує підрядну частину, в
якій йдеться про спрямованість дії на щось) co się tyczy tego, że; jeśli
(jeżeli) chodzi o.., to; o tym czy; na tem at tego, czy O Відносно того,
що конференцію треба проводити, дискусії не було. О Nikt nawet nie
dyskutował na temat tego, czy konferencja powinna się odbyć; 2. (при­
єднує підрядну частину, що передає зміст чужих думок) co się tyczy..,
że; w sprawie tego, że; o tym, że O Він щось говорив відносно mo20 t що
треба змінити графіки роботи. О Mówił coś о tym, że należy zmienić
plan pracy.
ВІД (ОД) ПЕРЕЛЙКУ. див. З [ВІД (ОД)[ ПЕРЕЛЯКУ
ВІДПОВІДНО ДО аналог прийменника 1. (узгоджено, у відповідності)
zgodnie z; книжн. w odniesieniu do O Необхідно діяти відповідно до
інструкції. О Należy postępować zgodnie z instrukcją; 2. (те саме, що
ЗАЛЕЖНО ВІД у 1 знач.) odpowiednio do, zależy od, w zależności od
O Якість викладання в університеті визначається відповідно до
рівня знань студентів. О Stopień trudności wykładów na uniwersytecie
zależy od poziomu wiedzy studentów; 3. (те саме, що В М ІРУ2у 1 знач.)

52

w m iarę, zgodnie z, odpowiednio do O Вона завж ди відповідно до
своїх можливостей намагалася допомогти друзям. О Zawsze starała
się pomóc przyjaciołom w miarę swoich możliwości.
♦ Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди. Конституція
України.
Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою під­
готовки встановлюється відповідно до визначеного рівня професійної підго­
товки. Закон України про вищу освіту.

ВІД (ОД) П Р И Р0Д И аналог прислівника (за природженими власти­
востями, від народження) z natury, od urodzenia O Він був від
природи дуже здібною людиною. О Był zdolny od urodzenia
♦ Підгодувавсь, то, несподівано для себе, значно подужчав, може не від
самого харчу, але також - від пробуджуваних сил, що, з природи, могли
зрости. Барка.

ВІД Р 0Д У аналог прислівника (від самого народження) od urodzenia
О Від роду він був здоровим хлопчиком. О Od urodzenia był zdrowym
chłopcem.
♦ - Сліпий Андрійко співає... - Сліпий від роду? - Де там, осліпили.
Стельмах.
ВІД РУКИ аналог прислівника (ручкою, олівцем, не на друкарській
машинці чи комп’ютері) ręcznie, odręcznie О Протокол був напи­
саний від руки. О Protokół został spisany odręcznie.
♦ Подивилась я: написано гарно, хоч і від руки. Є. Кравченко.
ВІД CĆBE аналог прислівника 1. (говорити, сказати про власні думки,
враження; діяти від власного імені) od siebie, w imieniu własnym, ze
swojej strony O Від себе скажу, що так робити не можна. О Ze
swojej strony chcę powiedzieć, że tak postępować nie wolno; 2. (у на­
прямку від діючої особи; протилежне ДО СЕБЕ у 1 знач.) od siebie
О Двері відчиняються від себе. О Drzwi otwierają się od siebie.
♦ Від себе подарували [опікуни Марусі] дві перини і ще надзвичайної
роботи хрест. Хоткевич.
Ти сам пливеш, відринутий від себе. І лиш за гребнем прозираєш гребінь.

В. Стус.
ВІД (ОД) СЕРЦЯ аналог прислівника (дуже, сильно; проникливо, щиро)
od serca, z całego serca O Від серця вітали земляки переможців
змагань. О Rodacy z całego serca gratulowali zawodnikom zwycięstwa.

53

♦ [Євгеній:] - Се краще! Якось більше від серця розмова йде. Не Співаючи
пісню, од серця голосить [дідусь] і до плачу доводить. Куліш.
ВІД (ОД) СЙ ЛИ аналог прислівника (щонайбільше, не більше) <со>
najwyżej, jakieś О Д о міста залишилося від сили п 'ять кілометрів.
О Do miasta zostało najwyżej pięć kilometrów.
♦ До місця, де мали ждати байдаки, була верства, од сили дві. В. Шевчук.
ВІД СОРОМ ЛЙВОСТІ. див. З (ВІД) СОРОМ ЛИВОСТІ (СОРО­
М’ЯЗЛИВОСТІ, СО РО М ’ЯЗНОСТІ)
ВІД TIĆI (TÓI, ТЦ) ПО РЙ аналог прислівника (те саме, що З ТИХ
ПІР) od tej рогу; od tego czasu O Від т ієї пори він дуже змінився.
0 Od tej pory bardzo się zmienił.
ВІДТ0ДІ, Я К аналог сполучника (те саме, що З ТИХ ПІР, ЯК) od tej
рогу, jak; od czasu, kiedy O Відтоді, як вона приїхала, все над­
звичайно змінилося. О Od tej pory, jak przyjechała, wszystko niesa­
mowicie się zmieniło.
♦ Відтоді, як йому, тринадцятилітньому, одрізали косичку в обителі, він
ретельно п 'ять раз на день простягав руки догори й молився. І. Ле.
ВІД (ОД) ЧАСУ ДО ЧАСУ (ЧАС ВІД (ОД) ЧАСУ) аналог прислівника (підкреслює повторюваність дії) od czasu do czasu O Усі
уважно слухали розповідача і час від часу схвально посміхалися.
0 W